Казак Вольфґанґ

КАЗА́К Вольфґанґ (Kasack Wolfgang; 20. 01. 1927, м. Потсдам, Німеччина — 10. 01. 2003, м. Мух, Німеччина) — німецький літературознавець, славіст, перекладач. Доктор габіліт. з філол. н. (Кельн. університет, Німеччина, 1968). Від квітня 1944 до листопада 1946 перебував у рад. таборі військовополонених. 1947–51 навч. у м. Гайдельберґ (Німеччина) на дипломов. перекладача з російської мови; 1951–53 студіював славістику та сх.-європ. історію у м. Ґеттінґен (здобув ступ. д-ра філології). 1953–54 працював у Комітеті сх.-європ. досліджень у м. Тюбінґен (Німеччина); у вересні 1955 — перекладач у делегації федерал. канцлера К. Аденауера в Москві; 1956–60 — гол. перекладач, співроб. відділу культури Посольства ФРН у Москві. 1960–68 у рамках роботи в Асоц. сприяння дослідженням організував спільно з АН СРСР обмін науковцями та студентами. Від 1968 К. заборонено в’їзд в СРСР. 1969 — ординар. проф. і дир. Славіст. інституту, 1974–79 — декан філос. факультету Університету в м. Кельн, водночас — голова Союзу викладачів вищої школи зі славістики. Член президії Нім. товариства сх.-європ. досліджень (1976–91). Переклав чимало творів рос. прозаїків (В. Афоніна, Н. Баранської, Ф. Достоєвського, В. Каверіна, А. Кіма, С. Ліпкіна, К. Паустовського, В. Розова, С. Соколова, О. Солженіцина, Л. Толстого). Окремими вид. вийшли переклади п’єси «Ревизор» (1986) та повісті «Мертвые души» (1993) М. Гоголя. Цікавився творчістю укр. письменників (В. Стуса, Л. Плюща), укр. тематикою у творах М. Гоголя, діяльністю укр. суспільно-культур. діячів (І. Мазепи, Д. Чижевського, В. Мороза, П. Григоренка, В. Чорновола). Укр. фольклор розглянув у порівнял. студії «Russische Balladen. Ukrainische Balladen. Polnische Balladen. Balkanslawische Balladen» («Російські балади. Українські балади. Польські балади. Балканослов’янські балади», Штуттґарт, 1967).

Рекомендована література

1. Wolfgang Kasack: vollständiges Verzeichnis der Veröffentlichungen 1948–2002. Frankfurt am Main, 2002.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю