Кочерга Анатолій Іванович
КОЧЕРГА́ Анатолій Іванович (09. 07. 1949, селище Самгородок, нині село Козятинського району Вінницької обл.) — співак (бас). Народний артист УРСР (1979), СРСР (1983). Державна премія України імені Т. Шевченка (1989). Орден Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2016). Лауреат 5-го Всесоюзного конкурсу вокалістів імені М. Глінки (Вільнюс, 1971, 1-а премія), 10-го Всесвітнього фестивалю молоді та студентів (Берлін, 1973), Міжнародного конкурсу імені П. Чайковського (Москва, 1974, 5-а премія). Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання (1984–89). Закінчив Київську консерваторію (1973; клас Р. Разумової, В. Тольба). Стажувався в театрі «Ла Скала» (м. Мілан, Італія, 1975–76). Від 1972 — стажист, від 1974 — соліст Київського театру опери та балету імені Т. Шевченка. Від 1988 працює за контрактами на оперних і концертних сценах світу. Володіє унікальним сильним і тембрально яскравим голосом широкого діапазону. Досконалу вокальну техніку доповнює бездоганне інтонування, музикальність і органічне поєднання рідкісного обдарування співака-актора. Майже 20 років плідної співпраці з видатними майстрами Київського театру опери та балету утвердило його талановите виконання провідних оперних партій світової та української класики. 1987 на гастролях з польським театром «Вельки» К. мав грандіозний успіх у партії Бориса Годунова (однойменна опера М. Мусоргського) на сцені театру «Ґранд-Опера» (Париж). К. — один із найкращих інтерпретаторів партії Бориса, яку виконав понад 370 разів. Визначальною для співака стала творча співпраця з всесвітньо відомим італійським диригентом К. Аббадо. 1988 К. був запрошений до Віденської опери для виконання партій Шакловитого («Хованщина» М. Мусоргського), Великого інквізитора («Дон Карлос» Дж. Верді), а потім для участі в численних проектах під керівництвом К. Аббадо. Разом з оркестром Берлінської філармонії отримав 2 премії «Ґреммі» за записи «Бориса Годунова» (1994) та «Пісень і танців смерті» М. Мусоргського на слова А. Голенищева-Кутузова (1996) фірмою «Sony Classical». Співпрацював із багатьма диригентами — К. Сімеоновим, С. Турчаком, В. Кожухарем, а також Р. Сатановським, Д. Конлоном, К. Наґано, В. Ашкеназі, М. Ростроповичем, С. Озавою, Л. Маазелем, З. Метою, Н. Ярві, Мун-Вун-Чунгом, К. Петренком. У концертних репертуарі — вокально-симфонічні твори, арії, романси та пісні С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка, В. Косенка, Б. Лятошинського, К. Данькевича, Г. Майбороди, О. Білаша, П. Чайковського, С. Рахманінова, Д. Шостаковича, Г. Свиридова, Ф. Шуберта, Й. Брамса, Ж. Массне та інші, українські та російські народні пісні. Його творчості присвячено кінофільм «Портрет, написаний голосом» (1984, режисер В. Бунь). Здійснив записи на грамплатівки, у фонди Українського радіо і телебачення. Брав участь у фільмах-операх «Фауст» Ш. Ґуно (1982, партія Мефістофеля), «Борис Годунов» М. Мусоргського (1987, головна партія; обидві — «Укртелефільм»).
Додаткові відомості
- Основні партії
- Сильвестр («Ярослав Мудрий» Г. Майбороди), Князь Галицький («Князь Ігор» О. Бородіна), Пімен, Варлаам, Досифей («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського), Собакін, Полкан, Сальєрі («Царева наречена», «Золотий півник», «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова), Грьомін, Кочубей («Євгеній Онєгін», «Мазепа» П. Чайковського), Кутузов («Війна і мир» С. Прокоф’єва), Борис Ізмайлов, Старий каторжанин, Шеф поліції («Катерина Ізмайлова», «Леді Макбет Мценського повіту» Д. Шостаковича), Креон («Цар Едіп» І. Стравинського), Командор («Дон Жуан» В.-А. Моцарта), Базиліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Рамфіс, Пістоль, Спарафучільо, Банко, Фієско, Патер Ґуардеан («Аїда», «Фальстаф», «Ріґолетто», «Макбет», «Сімон Бокканеґра», «Сила долі» Дж. Верді), Нілаканта («Лакме» Л. Деліба), де Ґріє («Манон» Ж. Массне), Абімелек («Самсон і Даліла» К. Сен-Санса).