ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Кожухар Володимир Маркович

КОЖУХА́Р Володимир Маркович (16. 03. 1941, Вінниця — 03. 12. 2022, Київ) — диригент, педагог. Народний артист України (1993), РРФСР (1985). Орден «За заслуги» 3-го (2001) та 2-го (2006) ступ. Закін. Київську консерваторію (1963; кл. труби В. Яблонського, диригування — М. Канерштейна) та аспірантуру при Моск. консерваторії (1966; кл. Г. Рождественського). Від 1964 — диригент, 1967–73 — гол. диригент Держ. симф. оркестру УРСР; 1973–77, від 2011 — диригент, 1989–2011 — гол. диригент Нац. опери України (обидва — Київ); 1977–88 — гол. диригент Моск. муз. театру ім. К. Станіславського і В. Немировича-Данченка. Водночас 1965–78 та від 1990 — викладач Нац. муз. академії України (Київ; від 1993 — професор кафедри оперно-симф. диригування), 1980–89 — Держ. муз.-пед. інституту ім. Гнесіних (Москва). Для виконав. стилю К. характерні глибинне прочитання композитор. задуму і втілення муз. драматургії в оригін. інтерпретації. Диригент. техніка К. позначена виразністю та емоційністю жесту. Диригував вистави «Князь Ігор» О. Бородіна (1975), «Золотий обруч» Б. Лятошинського (1989), «Спляча красуня» П. Чайковського (1991), «Тарас Бульба» М. Лисенка (1992), «Лоенґрін» Р. Ваґнера (1994), «Володимир-Хреститель» і «Фрески св. Софії Київської» В. Кікти (обидві — 1995), «Пікова дама» П. Чайковського (1996), «Любов до трьох апельсинів» (2001), «Війна і мир» (2002) С. Прокоф’єва, «Макбет» Дж. Верді (2006), «Попелюшка» Дж. Россіні (2008), а також низку вокал.-симф. творів (зокрема «Реквієм» Дж. Верді, «Дзвони» С. Рахманінова, «Олександр Невський» С. Прокоф’єва, 9-а симф. Л. ван Бетговена). Гастролі в Австрії, Японії, Данії, Бельгії, Швейцарії, Нідерландах, Італії, Німеччині, Франції, Канаді, США, Бразилії. Серед учнів — Р. Бабич, М. Прудченко.

Рекомендована література

  1. Танкіна М. Барви музики // Вітчизна. 1973. № 1;
  2. Туркевич В. Серце, відкрите для музики // УК. 2001. № 3;
  3. Калиничев С. Диригент — професія особлива // Музика. 2001. № 4–5;
  4. Станішевський Ю. Заключний акорд оперного сезону // Уряд. кур’єр. 2003, 5 лип.;
  5. Підлужна А. Кожна вистава — відкриття // Там само. 2004, 31 січ.;
  6. Крюкова О. Секрет Маестро // ГУ. 2004, 5 лют.;
  7. Туркевич В. Володимир Кожухар // День. 2006, 13 квіт.;
  8. Кригель М. Из рая в ад перелетая // ЗН. 2008, 24 янв.;
  9. Конькова Г. В. Владимир Кожухарь. Магия таланта. К., 2010.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
берез. 2025
Том ЕСУ:
13
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
диригент
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
7562
Вплив статті на популяризацію знань:
212
Бібліографічний опис:

Кожухар Володимир Маркович / Г. В. Степанченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013, оновл. 2025. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-7562.

Kozhukhar Volodymyr Markovych / H. V. Stepanchenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2013, upd. 2025. – Available at: https://esu.com.ua/article-7562.

Завантажити бібліографічний опис

Єнін
Людина  |  Том 9  |  2009
А. А. Сирота
Єременко
Людина  |  Том 9  |  2009
О. М. Немкович
Єрошевський
Людина  |  Том 9  |  2009
Б. М. Фільц
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору