Казаков Георгій Миколайович
КАЗАКО́В Георгій Миколайович (04(17). 01. 1914, Харків — 16. 11. 1998, Львів) — домрист, педагог, музично-громадський діяч. Професор (1994). Заслужений діяч мистецтв України (1994). Лауреат 1-го Всесоюз. конкурсу-огляду виконавців на нар. інструментах (Москва, 1939). Закін. Харків. муз.-драм. інститут (викл. М. Дашкевич), Київ. консерваторію (1939; кл. М. Геліса). Був солістом оркестрів Харків. радіокомітету (1933), Укр. радіо (Київ, 1934); викл. Київ. муз. училища (1937–39), консерваторії (1939–41). Під час 2-ї світової війни — керівник театр. трупи і концерт. групи з обслуговування військ. частин. 1946 — заступник і викл. каф. нар. інструментів Львів. консерваторії. Репрес. 1947, реабіліт. 1955. Відтоді викладав у Вищому муз. інституті (Львів): від 1976 — професор кафедри нар. інструментів. Засн. і кер. ансамблів нар. інструментів і камер. оркестру нар. інструментів. Гастролював з цими колективами, а також як соліст-домрист. Впровадив у практику домрового виконавства поліуретанові медіатори; вдосконалив 4-струнні домри. Автор оригін. композицій, перекладень, обробок, транскрипцій для домри, цимбалів, різних складів ансамблів та оркестру. У репертуарі — твори М. Лисенка, З. Дашака, Л. Ревуцького, Р. Сімовича, М. Машкіна, П. Майбороди, М. Клиновського. Серед учнів — Т. Баран, В. Козлов, С. Мельничук.
Рекомендована література
- Боднар Л. Георгій Казаков — маестро української школи гри на народних інструментах // Зап. НТШ. Т. 147: Пр. Музикознав. комісії. Л., 2004.
Завантажити статтю
Людина .jpg)
