Казаков Михайло Абрамович
КАЗАКО́В Михайло Абрамович (псевд.: М. Бярозкін, К. Міхайлаў; 08. 10. 1938, с. Халіпи Могильов. обл., Білорусь — 29. 03. 2000, м. Ялта, АР Крим) — поет. Член НСПУ (1984). Закін. Могильов. пед. інститут (1961) та ВПШ при ЦК КПУ (Київ, 1972). Учителював у Білорусі; від 1964 — у ред. рай. г. «Красное знамя» (м. Саки, нині АР Крим); від 1972 — обл. г. «Крымская газета» (Ялта). Писав білорус. і рос. мовами. Дебютував 1956 у рай. г. «Шлях соцыялізма» (м. Кричав, Білорусь). Вірші К. — зізнання сучасника в любові до вітчизни, присяга вірності батьків. заповітам. Звертався також до гуморист. тематики.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Млечны шлях. Мінск, 1969; Семь колодезей. К., 1976; Родныя гарызонты. Мінск, 1982; Вечный родник. Сф., 1988; Вянок васільковы. Мінск, 1992; Земное притяжение. Москва, 1995; Любовь земная. Ялта, 1999.
Рекомендована література
- Губарь А. И. О чем грезят синие васильки… // Крым. правда. 1993, 13 апр.;
- Зубкоўскі Б. Андрамеду шукаў па зорках // Літаратура і мастацтва. 2005, 12 жнівень; Його ж. «Вспоминайте иногда меня…» // Неман. 2006. № 5.
Завантажити статтю
Людина 
