КАЗАНІ́ВСЬКИЙ Бог­дан (псевд.: Тирса, Щетина; 03. 02. 1916, с. Нивиці, нині Радехів. р-ну Львів. обл. — 01. 04. 2017, м. Роквілл, шт. Меріленд, США) — учасник національно-визвольного руху. 1932 вступив до ОУН, 1933 при­знач. організац. референтом її повіт. проводу на Радехівщині. У квітні 1937 заарешт. польс. поліцією, у січні того ж року засудж. до 18-ти р. увʼязне­н­ня (за амністією строк увʼязне­н­ня зменшено до 12-ти р.). У лютому 1938 в ін. справі засудж. ще до 12-ти р. увʼязне­н­ня. Звільнився на поч. 2-ї світової війни, від­новив діяльність в ОУН. У січні 1940 під час спроби пере­йти з тер. Польщі, окупов. нацистами, на тер. Зх. України, де було встановлено рад. владу, заарешт. органами НКВС. Після нападу Німеч­чини на СРСР 28 червня 1941 звільнений. Від­тоді — звʼязковий проводу ОУН(б) у Львові. Виконував доруче­н­ня І. Климіва (Легенди), М. Лебедя, М. Степаняка та ін. 1944 ви­їхав до Зх. Європи, згодом — до США. Гол. секр. Союзу українців-католиків «Провиді­н­ня» (1974–82), чл. УККА, товариства «Самопоміч», Ліги укр. політ. вʼязнів. Автор спогадів «Шляхом Леґенди» (Лондон, 1975; Л., 2007).