Казанський Петро Євгенович
КАЗА́НСЬКИЙ Петро Євгенович (13(25). 05. 1866, Сімферополь — 1947) — правознавець. Закін. Моск. університет (1891), де був залишений для підготовки до професор. звання на каф. міжнар. права. Від 1893 — приват-доцент кафедри міжнар. права Казан. університету (нині Татарстан, РФ). 1895–96 працював у б-ках Берліна, Брюсселя, Берна, Парижа, результатом чого стала доктор. дис. «Всеобщіе административные союзы государствъ» (т. 1–3, О., 1897). Від 1899 — ординар., від 1918 — засл. ординар. проф., водночас від 1908 — декан юрид. факультету Новорос. університету в Одесі; за сумісн. 1912 очолив і до 1918 викладав у Вищому міжнар. інституті (Одеса). 1926 вийшов на пенсію, однак продовжував читати лекції в Університеті та був співроб. його б-ки. Досліджував проблеми міжнар. права. Окрім держав, до його суб’єктів зараховував і т. зв. міжнар. спільноти, зокрема християн. Церкви; об’єднував міжнар. публічне та приватне право в єдину систему, що регулює відносини, які виходять за межі однієї держави. У статтях про держ.-політ. розвиток Росії до більшов. перевороту 1917 обстоював засади самодержавства, в останні роки життя працював над «Очерками истории и теории коммунизма».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Судоходство по международнымъ рекамъ. Т. 1–3. Москва, 1895; Введеніе въ курсъ международнаго права: Учеб. пособ. О., 1901; Учебникъ международнаго права. О., 1902; 1904; Власть Всероссійскаго императора: Очерки дѣйствующего права. О., 1913.
Рекомендована література
- Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник: У 4 т. 2-е вид., О., 2005.