Казанський Петро Євгенович

КАЗА́НСЬКИЙ Петро Євгенович (13(25). 05. 1866, Сімферополь — 1947) — право­знавець. Закін. Моск. університет (1891), де був залишений для під­готовки до професор. зва­н­ня на каф. між­нар. права. Від 1893 — приват-доцент кафедри між­нар. права Казан. університету (нині Татар­стан, РФ). 1895–96 працював у б-ках Берліна, Брюс­селя, Берна, Парижа, результатом чого стала доктор. дис. «Всеобщіе административные союзы государствъ» (т. 1–3, О., 1897). Від 1899 — ординар., від 1918 — засл. ординар. проф., водночас від 1908 — декан юрид. факультету Новорос. університету в Одесі; за сумісництвом 1912 очолив і до 1918 викладав у Вищому між­нар. ін­ституті (Одеса). 1926 ви­йшов на пенсію, однак продовжував читати лекції в Університеті та був спів­роб. його б-ки. Досліджував про­блеми між­нар. права. Окрім держав, до його субʼєктів зараховував і т. зв. між­нар. спільноти, зокрема християн. Церкви; обʼ­єд­нував між­нар. публічне та приватне право в єдину систему, що регулює від­носини, які виходять за межі однієї держави. У ста­т­тях про держ.-політ. роз­виток Росії до більшов. пере­вороту 1917 об­стоював засади самодержавства, в остан­ні роки життя працював над «Очерками истории и теории ком­мунизма».

Завантажити статтю