Казарновський Ісак Абрамович

КАЗАРНО́ВСЬКИЙ Ісак Абрамович (17(29). 09. 1890, Миколаїв — 12. 01. 1981, Москва) — хімік. Член-кореспондент АН СРСР (1939). Сталінcька премія (1941). Закін. Цюрих. університет (1914). У 1915–17 викладав у Швейцарії; 1917–18 працював на Шліссельбур. порох. заводі (Росія); 1918–21 — у сан. бюро Севастополя; від 1922 — у Фіз.-хім. інституті (Москва). Досліджував утворення і будову гідридів, хлоридів, оксидів металів. Відкрив низку нових пероксидів і озонідів лужних металів, зокрема NaO2 (1936), KO3 (1948) та ін.; розробив пром. методи виробництва безводного хлористого алюмінію з глин (1935), отримання пероксиду натрію (1942) та нові способи регенерації повітря; встановив механізми утворення пероксиду водню із вільних радикалів та розпаду озону (1969).

Пр.: О строении неорганических перекисей // ЖФХ. 1940. Т. 14, вып. 3; Высшие окисли калия. Сообщение 11. Неорганические перекиси // Там само. 1947. Т. 21, вып. 3 (співавтор); Новый окисел калия // Докл. АН СРСР. 1949. Т. 64, № 1 (співавтор); Кинетика самопроизвольного распада озинида калия // Там само. 1956. Т. 108, № 4 (співавтор); Изотопный обмен кислорода между свободным гидроксильным радикалом и водой // ЖФХ. 1956. Т. 30, вып. 6 (співавтор).

Літ.: Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира: Биогр. справоч. Москва, 1991.

В. Я. Чирва

Основні праці

О строении неорганических перекисей // ЖФХ. 1940. Т. 14, вып. 3; Высшие окисли калия. Сообщение 11. Неорганические перекиси // Там само. 1947. Т. 21, вып. 3 (співавтор); Новый окисел калия // Докл. АН СРСР. 1949. Т. 64, № 1 (співавтор); Кинетика самопроизвольного распада озинида калия // Там само. 1956. Т. 108, № 4 (співавтор); Изотопный обмен кислорода между свободным гидроксильным радикалом и водой // ЖФХ. 1956. Т. 30, вып. 6 (співавтор).

Рекомендована література

1. Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира: Биогр. справоч. Москва, 1991.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю