Казахи
КАЗА́ХИ — нація, основне населення Казахстану. Заг. чисельність бл. 15 млн осіб, з яких понад 10 млн проживають у Казахстані, 1,4 млн — у Китаї, 800 тис. — в Узбекистані, 650 тис. — у Росії, 140 тис. — у Монголії та ін. Належать до пд.-сибір. (туран.) перехід. раси. Є нащадками тюрк., монгол., іран. племен, що населяли тер. між Сибіром і Чорним морем й залишилися у Центр. Азії. Казах. мова входить до кипчац. підгрупи тюрк. групи алтай. мовної сім’ї, писемність К. сформувалася на основі рос. графіки. За реліг. сповіданням більшість становлять мусульмани-суніти. К. не мають давніх істор. коренів в Україні — більшість із них приїхала сюди після 2-ї світової війни. За переписом 1989 чисельність К. в УРСР становила 10 505 осіб (від 1970 зросла майже на третину). В містах проживало 8750 К. (83,3 %), однак від 1970 питома вага городян зменшилася на 4,1 %. Майже 63 % рідною мовою назвали казах., 31,8 % — рос., 4,8 % — українську. Згідно з переписом 2001, в Україні мешкало 5526 К., з яких 1041 особа рідною вказала казах., 822 особи — укр., решта — російської мови. Після розпаду СРСР керівництво Казахстану активно здійснює політику репатріації, завдяки чому, вдалося повернути на батьківщину до 1 млн етніч. казахів.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Світ-суспільство-культура 