КА́ЗКА Аркадій Васильович (11(24). 09. 1890, містечко Седнів, нині смт Черніг. р-ну Черніг. обл. — 23. 10. 1929, Одеса) — поет, пере­кладач, педагог. Закін. Черніг. реал. училище (1910), де потоваришував із П. Тичиною. Працював статистом у від­ділі Черніг. губерн. бюро і при земстві; чл. місц. товариства «Просвіта». Заочно навч. у Київ. комерц. ін­ституті (від 1913, не закін.). Улітку 1919 пере­їхав до Києва, працював у Наркомосі, Книжк. палаті. Через хворобу легень ви­їхав на Катеринославщину, пере­бивався випадк. заробітками, учителював у с. Під­городнє (там його учнем був В. Мисик), Василівка. Від 1923 викладав побл. Києва у Межигір. дит. будинку, Новопетрів. 7-річ. школі та Межигір. худож.-керам. технікумі. Від 1925 — в Одес. 77-й залізнич. труд. школі. Дебютував 1912 у черніг. часописах. Від 1919 друкував твори у ж. «ЛНВ», «Червоний шлях», «Нова громада», «Життя й революція». Член Спілки укр. рад. селян. письмен­ників «Плуг» (1928). Автор рукопис. зб. «Lamentabile» (Межигірʼя, 1923), спогадів «У Коцюбинського в Він­ниці» (ж. «Плуг», 1929, № 8–9). У творчості схилявся до традиц. манери письма, класич. поет. форм. Пере­кладав твори рос. поетів (зокрема І. Буніна), оперні арії, романси. 9 вересня 1929 заарешт. у сфабриков. справі СВУ, загинув в увʼязнен­ні за незʼясов. об­ставин. Реабіліт. 1997. У Києві 2010 ви­дано зб. К. «Ви­брані твори», до якої уві­йшла також докум. повість О. Шугая про поета «Крапля сонця у морі блакиту» (скорочено — у ж. «Дні­про», 1990, № 12). У Седневі встановлено памʼятник К. (2011, скульптор О. Хівренко).