Каїпбергенов Тулепберген
КАЇПБЕРГЕ́НОВ Тулепберген (07. 05. 1929, аул Шортанбай, нині Каракалпакія, Узбекистан — 14. 09. 2010, м. Нукус, Каракалпакія) — каракалпацький прозаїк. Нар. письменник Каракалпац. АРСР (1974), Узбекистану (1994). Герой Узбекистану (2003). Міжнародна премія ім. М. Шолохова (2004). Закін. Каракалпац. пед. інститут ім. Т. Шевченка (Нукус, 1955). Повісті «Секретар» (1956) і «Спасибі, вчителю» (1959) присвятив післявоєн. життю каракалпац. народу, процесам, що відбувалися після 20-го з’їзду КПРС. У романі-дилогії «Дочка Каракалпакії» (у 2-х кн., 1963–65; укр. перекл. Т. Іваненко — К., 1977) показав соц. і нац. пробудження свого народу, долю жінки, формування її громадян. активності в роки революції та соціаліст. будівництва. Дорев. історію каракалпац. народу відтворив у трилогії «Дастан про каракалпаків» («Сказання про Маман-бія», 1968; «Нещасні», 1971; «Незрозумілі», 1976; Державна премія СРСР, 1986). Осмислюючи минуле свого народу, звертався в романі до взаємин предків каракалпаків («чорних клобуків») із Київ. Руссю. Про минуле й майбутнє свого народу роздумував у романі-есеї «Каракалпак-наме» (1986). Прозі К. властиве поєднання епіч. фольклор. традицій із сучас. засобами психол. аналізу.
Рекомендована література
- Шермухамедов П. Мир писателя: Его книги, его народ. Нукус, 1982;
- Мамедов Н. Каракалпакская литература. Баку, 2007.
Завантажити статтю
