Каїпбергенов Тулепберген

Визначення і загальна характеристика

КАЇПБЕРГЕ́НОВ Тулепберген (07. 05. 1929, аул Шортанбай, нині Каракалпакія, Узбеки­стан — 14. 09. 2010, м. Нукус, Каракалпакія) — каракалпацький прозаїк. Нар. письмен­ник Каракалпац. АРСР (1974), Узбеки­стану (1994). Герой Узбеки­стану (2003). Між­народна премія ім. М. Шолохова (2004). Закін. Каракалпац. пед. ін­ститут ім. Т. Шевченка (Нукус, 1955). Повісті «Секретар» (1956) і «Спасибі, вчителю» (1959) присвятив післявоєн. життю каракалпац. народу, процесам, що від­бувалися після 20-го зʼ­їзду КПРС. У романі-дилогії «Дочка Каракалпакії» (у 2-х кн., 1963–65; укр. перекл. Т. Іваненко — К., 1977) показав соц. і нац. пробудже­н­ня свого народу, долю жінки, формува­н­ня її громадян. активності в роки революції та соціаліст. будівництва. Дорев. історію каракалпац. народу від­творив у трилогії «Да­стан про каракалпаків» («Сказа­н­ня про Маман-бія», 1968; «Нещасні», 1971; «Не­зро­зумілі», 1976; Державна премія СРСР, 1986). Осмислюючи минуле свого народу, звертався в романі до взаємин предків каракалпаків («чорних клобуків») із Київ. Руссю. Про минуле й майбутнє свого народу роз­думував у романі-есеї «Каракалпак-наме» (1986). Прозі К. властиве по­єд­на­н­ня епіч. фольклор. традицій із сучас. засобами психол. аналізу.

Літ.: Шермухамедов П. Мир писателя: Его книги, его народ. Нукус, 1982; Мамедов Н. Каракалпакская литература. Баку, 2007.

І. М. Дзюба

Завантажити статтю