Кайнозойська ера і гупа, Кайнозой

КАЙНОЗО́ЙСЬКА Е́РА І ГРУ́ПА, Кайнозой (від грец. ϰαινός — новий і ...зой) — новітня ера в геологічній історії Землі та від­клади, що утворилися в той час. Кайнозой. ера (К. е.) на­стала після мезозой. (див. Мезозойська ера і група) 67 млн р. тому, триває й нині. Виділена 1841 англ. геологом Дж. Філ­ліпсом. К. е. поділяють на палеоген., неоген. (до 1959 їх обʼ­єд­нували в третин­ний) і антропоген. періоди (див. Палеогеновий період і палеогенова система, Неогеновий період і неогенова система та Антропогеновий період). У К. е. від­булися значні зміни в роз­ташуван­ні морів і океанів, рельєфі суходолу, кліматич. зональності, рослин. та тварин. світі. Першій пол. кайнозою (К.) — палеогену — були характерні таласократ. умови. Від атлант. берегів Іспанії через Велике Серед­земноморʼя до тихоокеан. берегів Пд.-Сх. Азії про­стягався океан Тетіс. Величезні тер. Зх. і Пд.-Сх. Європи, Зх. Сибіру, Пд.-Сх. Азії, Пн. Африки та Аравії були вкриті морями цього океану. На прилеглих до нього територіях росла тропічна та субтропічна рослин­ність. У К. е. від­булося величезне горотворе­н­ня — Альпій. орогенез, що проявився окремими фазами як у Серед­земномор., так і в Тихоокеан. геосинклінал. поясах. Тоді виникли Апен­ніни, Альпи, Карпат., Крим., Кавказ., Камчат. гори, Памір, Гімалаї, Кордильєри, Анди та ін. Горотворчі процеси су­проводжував інтенсив. вулканізм. Вони об­умовили заг. під­несе­н­ня та збільше­н­ня площ континентів, утворе­н­ня глибоковод. океаніч. западин і окремих морів. Між континентами подекуди виникали сухопутні звʼязки (мости), зокрема між Європою й Африкою, Євразією та Пн. Америкою, Пн. і Пд. Америками. Через ці мости від­бувалася міграція пред­ставників тварин. і рослин. світу. Орогр. зміни впливали на роз­поділ мор. течій, формува­н­ня клімату, ландшафтів. У неогені й антропогені пере­важали геократ. умови, суходіл. Не­значні мор. транс­гресії прослідковувалися лише на Пд. Сх.-Європ. платформи. Від колиш. океанів Тетіса (існував від рифея до палеогену) та Паратетіса (пізній олігоцен–ран­ній міоцен) залишилися лише ізольов. басейни — Серед­земномор., Чорномор., Ка­спій. і Аральський. У рослин. світі К. знач. роз­витку набули покритонасін­ні. Зʼявилися та поширилися на всіх континентах різноманітні трави, злакові. Широке роз­по­всюдже­н­ня квітк. рослин сприяло бурхливому роз­витку комах — бджіл, джмелів, ос, метеликів, мух та ін. Досить від­різнявся від мезозой. і тварин. світ. На­прикінці мезозою в морях повністю вимерли плезіозаври, іхтіозаври, амоніти, белемніти, глоботрункани. У кайнозой. морях їх замінили кити, акули, костисті риби, нові родини двостулкових і черевоногих молюсків, нумуліти, глобігерини, глобороталії. На суходолі замість велетен. динозаврів, ігуанодонтів, тарбозаврів, птеродонтів знач. роз­маї­т­тя досягли ссавці та птахи. Виникли перші примітивні пʼятипалі пальцеходячі тварини з ознаками парно- і непарнокопитних. В еоцені зʼявилися предки хоботних, коней, биків, оленів, носорогів та ін. травоїдних, у олігоцені — перші гризуни та гігант. без­рогі індрикотерії, у неогені — нові родини ссавців, зокрема ведмедеві, собачі, гієнові, справжні хоботні-мастодонти, динотерії, гігант. тигри-махайродуси, антилопи, вівці, свині, трипалі коні-гіпаріони, людиноподібні мавпи. На поч. антропогену від­булося різке похоло­да­н­ня, яке су­проводжувалося потуж. материк. зледені­н­ням в Євразії та Пн. Америці. Фази похоло­да­н­ня т. зв. льодовик. періоду чергувалися з фазами потеплі­н­ня та тривали від декількох десятків тисяч до сотень тисяч років. Під час найтривалішої фази похоло­да­н­ня на території України льодовик досягав широти сучас. Дні­пропетровська, а тундр. зона — пд. областей. Мамонт, волосатий носоріг, вівцебик, велетен. олень при­стосувалися до суворих умов завдяки товстому волосяному покриву тіла. В епоху похоло­да­н­ня зʼявилася перша ро­зумна людина — неандерталець. Мор. від­клади К. е. пред­ставлені органоген. вапняками, карбонат. мергелями, глинами, пісками, алевритами. Серед континентал. утворень — глини, піски, галечники, валуни, супіски, су­глинки, леси. З від­кладами К. повʼязані багаті поклади нафти і газу, горючих сланців, бурого вугі­л­ля і торфу, камʼяних і калій. солей, марганц. руд і ооліт. бурих залізняків, фосфоритів, бокситів, каолінів, роз­сипищ золота, алмазів, титан. і оловʼяних руд, бурштинів, під­зем. і мінерал. вод, буд. матеріалів.

Завантажити статтю