ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Какура Сервер Шаїпович

КА́КУРА Сервер Шаїпович (13. 05. 1960, с-ще Байток, нині місто Андижан. обл., Узбекистан) – кримськотатарський композитор, культурно-громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв України (1999), Респ. Татарстан (2002). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2011). Лауреат Всекрим. конкурсу композиторів (Сімферополь, 1994). Закін. Ташкент. консерваторію (1984; викл. Л. Штенгауер, Р. Сафаров). Відтоді викладав у муз. спеціаліз. інтернаті для обдарованих дітей, водночас від 1985 – засн. і кер. вокал.-хореогр. ансамблю «Достлик» (обидва – Андижан). Від 1988 – у Сімферополі: арт. оркестру Держ. вокал.-хореогр. ансамблю України «Таврія», викл. муз. школи № 1, засн. і кер. кримськотатар. дит. ансамблю «Фіданлар». Від 1990 – засн. і муз. кер., від 2000 – директор-худож. кер. кримськотатар. фольклор. ансамблю «Крим» (лауреат міжнародних фестивалів у м. Бурса, Самсун, Туреччина), з яким гастролював у Німеччині, Бельгії, Нідерландах, Румунії, Білорусі. Від 1992 – муз. кер. кримськотатар. ансамблю «Теселлі» при Палаці культури профспілок. Один із організаторів міжнар. дит. тюрко-татар. фестивалю «Сююмбіке варіслари» (від 2001; до 2009 проводився у м. Казань, Татарстан, РФ, від 2009 – у м. Ялта, АР Крим); пісен. конкурсу «Татли сєс» на крим. телеканалі «АТР» (від 2009). К. – автор муз. творів різних форм і жанрів. Пише пісні на сл. Б. Чобан-заде, А. Велієва, Ш. Селіма, Б. Мамбета, Р. Джалілова, Р. Халілова, О. Голубєвої та ін. Серед виконавців його пісень – В. Карпов, Зарема Ханум, С. Меметов, Г. Томах, Джамала, О. Голубєва, А. Бекіров. У творчості значну увагу приділяє кримськотатар. і дит. музиці. Випустив 8 аудіоальбомів та компакт-дисків (1995–2011). Видав кн. «Ватаным Къырым» («Моя батьківщина Крим», Анкара, 1998), «Муаджир тюркюлери» («Переселенські пісні кримських татар», 2007; обидві – співавт.), «Къырымым» («Мій Крим», 2010; обидві – Сімферополь).

Тв.: пісні – «Доля», «Слава Батьківщині!», «Мій батько», «Мій Крим» (усі – сл. А. Велієва), «Близнюки» (сл. С. Усеїнова), «Морячок», «Наші дівчата найкрасивіші» (обидві – сл. Р. Халілова), «День любові» (сл. Р. Джалілова), «Прапор» (сл. А.-І. Киримли); музика до вистав.

Літ.: Меджитова М. Кимнинъ концертине барсам экен? (На чий концерт піти?) // ЯД. 1996, 29 листоп.; Її ж. Терек тамырсыз къуругъаны киби миллий музыка да фольклорсыз инкишаф эте бильмез (Музика без фольклору, що дерево без коріння) // Там само. 1998, 4 квіт.

Ю. У. Кандимов

Основні твори

пісні – «Доля», «Слава Батьківщині!», «Мій батько», «Мій Крим» (усі – сл. А. Велієва), «Близнюки» (сл. С. Усеїнова), «Морячок», «Наші дівчата найкрасивіші» (обидві – сл. Р. Халілова), «День любові» (сл. Р. Джалілова), «Прапор» (сл. А.-І. Киримли); музика до вистав.

Рекомендована література

  1. Меджитова М. Кимнинъ концертине барсам экен? (На чий концерт піти?) // ЯД. 1996, 29 листоп.;
  2. Її ж. Терек тамырсыз къуругъаны киби миллий музыка да фольклорсыз инкишаф эте бильмез (Музика без фольклору, що дерево без коріння) // Там само. 1998, 4 квіт.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Какура Сервер Шаїпович / Ю. У. Кандимов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-12286

Том ЕСУ:

11-й

Дата виходу друком тому:

2011

Дата останньої редакції статті:

2011

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

12286

Кількість переглядів цього року:

20

Схожі статті

Карпенко
Людина  |  Том 12 | 2012
І. Б. Шавельчук
Лактіонов
Людина  |  Том 16 | 2016
Н. П. Крейдун
Оконська
Людина  |  Том 24 | 2022
В. І. Трощенко

Нагору