Інжиніринг

Визначення і загальна характеристика

ІНЖИНІ́РИНГ  — інженерно-консультаційне забезпечення процесу виробництва і реалізації продукції, обслуговування будівництва й експлуатації промислових, інфраструктурних та інших об’єктів. Усю сукупність інжиніринг. послуг поділяють на 3 групи: 1) послуги, пов’язані з підготовкою вироб. процесу; 2) послуги, що забезпечують звичне протікання дослідн. і технол. процесу; 3) послуги з реалізації при розробленні й упровадженні нового продукту. Інжиніринг. послуги можуть надавати спеціаліз. інж.-консультац. фірми, а також буд. і пром. компанії. Інж.-консультац. фірми, зазвичай, мають статус формально незалежних, тобто не підпорядковуються жодним пром., торг. або буд. фірмам. Спеціаліз. інжиніринг. фірми не лімітують свої операції можливостями тієї або ін. промисловості або буд. компанії та залучають до виконання робіт різних постачальників устаткування і різні підрядні фірми. У високорозвинених країнах (США, Японія, Німеччина) економічно вигідним є розвиток експорт. І., який дозволяє використовувати наук.-тех. досвід для забезпечення додатк. валют. надходжень навіть у тих випадках, коли країна не має ресурсів для експорту кінцевої продукції. Спеціаліз. інжиніринг. фірми реалізують результати н.-д. і наук.-конструктор. розробок. Паралельно з наданням послуг такі фірми експортують супутні ліцензії, що сприяє макс. реалізації технол. досягнень у зовн.-торг. сфері. Експорт. І. отримав широке застосування в наукоєм. галузях промисловості (електроніці, інформатиці, комунікаціях). Структура і штат. склад спеціаліз. інжиніринг. фірм неоднорідні. Великі фірми мають у штаті понад 1000 осіб кваліфік. персоналу. Нині в Україні найпоширеніші дрібні (5–15 осіб) та середні (50–500 осіб) інжиніринг. фірми. В умовах інтегрування України в європ. і світ. екон. простори актуальність надання інжиніринг. послуг постійно зростає.

А. І. Шушківський

Інжиніринг екологічний (І. е.) — комплекс заходів, спрямованих на екологічну модернізацію виробництва з проведенням за потреби попередніх технологічних досліджень. Метою І. е. може бути і передінвестиц. екол. оцінка проект. пропозицій. Серед прикладів І. е. — оцінка впливу проектов. об’єктів на довкілля, екол. обґрунтування інвестиц. проектів та оцінка екол. ризиків під час проектування opганізац. схем фінансування. В умовах реформування економіки, дефіциту коштів доцільно проводити І. е. модернізації виробництва на галуз. або корпоратив. рівнях. Осн. завдання I. e.: проведення пошуку на ринку технологій захисту довкілля відповід. тех. рішень, здатних задовольнити можливість виконання програми екол. модернізації підприємства; екол.-екон. обґрунтування запропонов. програми екологізації виробництва; проведення необхід. технол. досліджень на пілот. установках щодо доцільності використання запропонов. для модернізації тех. рішень (очищення стоків і викидів, перероблення відходів тощо); розроблення програми впровадження екол. технології в діюче виробництво (програми екол. модернізації) та організація її виконання; екол. навч. персоналу підприємства; виробництво екологічно безпеч. продукції. Особливість І. е. під час модернізації виробництва у період реформування економіки полягає у галуз. (корпоратив.) рівні його здійснення на окремих підприємствах-представниках з подальшим поширенням результатів на ін. галуз. підприємства за визначеними пріоритетами.

Т. П. Галушкіна

Завантажити статтю