Інлендери
ІНЛЕ́НДЕРИ — брати, польські громадсько-політичні діячі.
Адольф-Владислав (Іnlender Adolf Władysław; псевд.: Adin, Leszek; 1854 — 27. 02. 1920) і
Людвік (Inlender Ludwik; 1849 — 31. 08. 1900) народилися у м. Бучач (нині Терноп. обл.), померли у Львові. Навч. у Львів. університеті. В останній чв. 19 ст. були одними з лідерів соціаліст. руху в Сх. Галичині, брали участь у виданні у Львові г. «Praca» (1878–92) і підготовці «Програми галиц. соціалістів» (опубл. 1881 у Женеві під назвою «Програма робітн. партії Галичини»). Адольф-Владислав заарешт. і засудж. на процесах соціалістів 1878 (з І. Франком та М. Павликом) і 1880 (з Л. Варинським). Згодом відійшов від актив. політ. діяльності (утримував аптеку в м. Броди, нині Львів. обл.), однак продовжував займатися літ-рою і публіцистикою. Автор розвідки «Ludwik Anzengruber. Studium literackie» (Kraków, 1896), брошур «Koło poselskie polskie wobec wyborów» і «Nowy ustawy podatkowe» (обидві — Відень, 1897). Уклав кн. «Przewodnik ilustrowany po ces. król. austr. kolejach państwowych na szlakach: Lwów–Krasne–Podwołoczyska, Krasne–Brody, Lwów–Stanisławów–Kołomyja–Śniatyn–Czerniowce, Kołomyja–Słoboda Rungurska, Kołomyja–Kniażdwór, Stanisławów–Buczacz–Husiatyn, Stanisław» (1892; нім. мовою — 1895), «Wielka Wojna 1914–1915. Z liczne-mi ilustracjami i ze szczególnem uwzględnieniem walk na ziemiach polskich, oraz dokładną historyą działalności Legionów Polskich. T. 1» (1915); співавтор вид. «Dzieje Polski ilustrowane: na podstawie najnowszych badań historycznych. T. 1–4» (1896–1901; перевид. 2001 у Познані), словників «Dokładny słownik języka polskiego i niemieckiego (Część niemicko-polska). Zeszyt 1–20» (1897–1900), «Vollständiges Handwörterbuch der deutschen und polnischen Sprache (Polnisch-deutschen Teil). Heft 1–20» (1897–1900), «Dokładny słownik języków polskiego i niemieckiego. W czterech tomach» (1908–11), «Vollständiges Handwörterbuch der deutschen und polnischen Sprache. In vier Bänden» (1911–13; усі — Відень). Публікував статті у часописах «Praca», «Ruch», «Gazeta Lwowska», «Czasopismo Towarystwa Aptekarskiego», «Świat» (усі — Львів), «Czas», «Glos Narodu» (обидва — Краків), «Ateneum», «Biblioteka Warszawska», «Gazeta Polska», «Kurier Godzienny», «Prawda» (усі — Варшава) та ін. Людвік від 1880 працював у дирекції Львів. залізниці, цікавився літ-рою, був відомим бібліофілом. Підтримував дружні стосунки з І. Франком (який називав його «щирим приятелем нашої народності»), зокрема фінансово сприяв публікації новели «На дні». Входив до ред. г. «Praca», також вміщував статті у г. «Ziarno» (Львів), «Równość» (Женева).
Рекомендована література
- Франко І. Людвіг Інлендер: Некролог // ЛНВ. 1900. Кн. 10;
- K. Estreicher. Bibliografia Polska ХІХ stulecia. Wyd. 2. Kraków, 1976. T. 11.