Інсабато Енріко
ІНСАБА́ТО Енріко (Insabato Enrico; 21. 09. 1878, м. Болонья, Італія — 08. 03. 1963) — італійський політичний діяч. Член НТШ (1955). Здобув мед. освіту в Болоньї та Парижі. Після обрання депутатом італ. парламенту зацікавився політ. проблемами араб. країн, а згодом — України. У 1920–30-х рр. відігравав провідну роль у формуванні італ. політ. думки про Україну. Завдяки його зусиллям італ. прем’єр-міністр В. Орландо погодився направити 80 тис. військовополонених австро-угор. армії (з походження українців) в УНР для боротьби з більшовиками (операція зірвалася через позицію франц. прем’єр-міністра Ж. Клемансо, який остерігався, що вони можуть бути використані у боротьбі з поляками). Висвітлював у пресі діяльність УНР, 1922 виступив з промовою на захист укр. незалежності у італ. парламенті, брав активну участь у діяльності Товариства укр.-італ. дружби. 1934 здійснив подорож по Галичині.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Italia e Ucraina. Roma, 1929; L’Ucraina e la chiesa cattolica. Roma, 1933; 1993; L’Ucraina: popolazione ed economia. Roma, 1938; Riccardo Bondioli Ucraìna: terra del pane. Milano, 1941.
Рекомендована література
- Онацький Є. Світлій пам’яті Енріка Інсабато // Наш клич. 1963. Ч. 13.
Завантажити статтю
Людина 