Інь та ян
ІНЬ ТА ЯН — одна з основних категорій китайської філософії, насамперед даосизму. Дослівно — «темне» й «світле». Вихідне етимол. значення — сонячна й похмура погода або сонячний і затінений схили пагорба чи берега річки. Виражає полярність світ. сил, універсал. дуальність Космосу. Використовують у широкому діапазоні, зіставляючи антонімічні поняття, явища, властивості: «активність» — «пасивність», «верхнє» — «нижнє», «небесне» — «земне», «жіноче» — «чоловіче» тощо. Концепцію про взаємодію протилеж. сил І. та Я., що розглядаються як осн. космічні сили руху, як першопричина постій. зміни в природі, покладено в основу більшості діалектич. схем китай. філософів. У «Го юй» («Промові царств») І. та Я. уперше визначено як полярні начала «пневми» (матеріал. субстанції, ци) — «земна» і «небесна», порушення взаємодії яких призводить до стихій. лих. У «Дао де цзин» («Каноні про дао та де») дуальність виражено поняттями «спокій» і «рух». Із взаємодією І. та Я. пов’язані в «Гуань-цзи» зміни пір року, дня і ночі. Найдавніше філос. трактування категорій уперше систематизовано в «І цзині» (розділ «Си ци чжуань»): ідею І. та Я. подано у вигляді двоєдиної великої першооснови («тай цзи») і водночас у формі двоїстого циклу в межах довічно пульсуючого абсолюту (дао). Поява І. та Я. означає перший крок від «хаотич.» єдності первіс. «пневми» до різноманітності всієї «тьми речей» («Дао де цзин»). Гол. закон І. та Я. — дао: взаємоперетворення після досягнення певної фази розвитку. Ці космічні полярні сили, що постійно переходять одна в одну, присутні в усьому; взаємодіючи, вони створюють постій. рух, піднімаючись і опускаючись, як хвилі, та підтримують рівновагу й гармонію світу. Уже в «Си ци чжуані» (коментар до частини «І цзина») дія І. та Я. розповсюджувалася на сусп. й сімейні стосунки, а Дун Чжуншу переніс цю ідею на морал. категорії. Найбільшого розвитку теорія універс. дуалізму, що сформувалася в серед. 1 тис. до н. е., набула в школі іньян цзя (5–3 ст. до н. е.). Цзоу Янь і Дун Чжуншу об’єднали її з ученням про п’ять елементів (у син), що стало основою майже для всіх традиц. філос. і наук. концепцій у Китаї. Присутність елементів полярності у протилеж. началах представлено в графіч. зображенні «тай цзи» як темної та світлої «рибок», з’єднаних у коло, де темна має світле вкраплення, а світла — темне.
Рекомендована література
- A. C. Graham. Yin/Yang and the nature of correlative thinking. Kent Ridge, 1986;
- Мартыненко Н. П. Предпосылки возникновения концепции «инь-ян» в китайской культуре // Arbor mundi. Мировое дерево. Международный журнал по теории и истории мировой культуры. Москва, 2006. Вып. 12.
Завантажити статтю
