Ірдинський виноградський Свято-Успенський монастир
ІРДИ́НСЬКИЙ ВИНОГРА́ДСЬКИЙ СВЯ́ТО-УСПЕ́НСЬКИЙ МОНАСТИ́Р Засн. на поч. 17 ст. на березі р. Ірдинь, побл. с. Мале Старосілля (нині Смілян. р-ну Черкас. обл.). У 1630-х рр. зруйнов. татарами. 1656 відновл. згідно з універсалом гетьмана Б. Хмельницького ігуменом Герасимом (Івашковським). Після розорення обителі 1678 ченці переселилися до Золотоніс. Красногір. монастиря. Знову відновл. прибл. 1706, у 1711 зруйнований. 1767 тут переховувалися гайдамаки. На тер. монастиря побудов. 3 церкви: Успен. (1730), Микол. (1782) і Троїцька (1840). У 19 ст. обитель відвідували етнограф П. Чубинський, історик і письменник М. Костомаров, археолог О. Бобринський. На межі 19–20 ст. перебував під опікою родини промисловців Яхненків та Симиренків. 1924 монастир закрито, храми зруйновано. 1929 на його тер. розміщено лепрозорій, нині — філія обл. психіатр. лікарні. Збереглися монастир. печери і залишки кладовища.
Рекомендована література
- Лебединцев П. Историческое известие о начале и судьбе Виноградского-Ирдынского монастыря, с прибавлением его документов. К., 1861;
- Мариновський Ю. Документальні свідчення про останні роки монастирів на Черкащині: 20-ті роки ХХ ст. // Укр. археогр. щоріч. 1993. Вип. 2.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
