ІРДИ́НСЬКИЙ ВИНОГРА́ДСЬКИЙ СВЯ́ТО-УСПЕ́НСЬКИЙ МОНАСТИ́Р Засн. на поч. 17 ст. на березі р. Ірдинь, побл. с. Мале Старосі­л­ля (нині Смілян. р-ну Черкас. обл.). У 1630-х рр. зруйнов. татарами. 1656 від­новл. згідно з універсалом геть­мана Б. Хмельницького ігуменом Герасимом (Івашковським). Після роз­оре­н­ня обителі 1678 ченці пере­селилися до Золотоніс. Красногір. монастиря. Знову від­новл. прибл. 1706, у 1711 зруйнований. 1767 тут пере­ховувалися гайдамаки. На тер. монастиря побудов. 3 церкви: Успен. (1730), Микол. (1782) і Троїцька (1840). У 19 ст. обитель від­відували етно­граф П. Чубинський, історик і письмен­ник М. Костомаров, археолог О. Бобринський. На межі 19–20 ст. пере­бував під опікою родини промисловців Яхненків та Симиренків. 1924 монастир закрито, храми зруйновано. 1929 на його тер. роз­міщено ле­про­зорій, нині — філія обл. психіатр. лікарні. Збереглися монастир. печери і залишки кладовища.