Іриней

ІРИНЕ́Й (Середній Іван Петрович; 10. 05. 1939, с. Стовпин Межирiц., нинi Корец. р-ну Рiвнен. обл.) — церковний діяч УПЦ МП. Ордени св. рівноапостол. князя Володимира Великого 3-го (1974), 2-го (1989) і 1-го (1999) ступ., преподобного Сергія Радонезького 3-го (1979), 2-го (1982) та 1-го (2009) ступ., св. рівноапостол. Марії-Маґдалини (Польс. Православна Церква, 1990), преподобних Нестора Літописця 1-го ступеня і Серафима Саровського 2-го ступеня (обидва — 2005), св. апостола і євангеліста Іоанна Богослова 1-го ступеня (2009). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1999, 2004, 2009). Закiн. Ленiнгр. (нині С.-Петербург) духовні семінарію (1961) та академію зі ступ. канд. богослов’я (1968), де й залиш. для підготовки до професор. звання на каф. канон. права. У травні того ж року рукопоклад. у сан диякона, згодом — священика. 1 вересня 1970 прийняв чернечий постриг. 1971 возвед. у сан архімандрита. Відтоді — клірик представництва Моск. патріарха у Японії. 27 липня 1975 патріархом Московським і всієї Русі Пименом (Ізвєковим) хіротонізов. на єпископа Уфимського i Стерлітамацького, 1976 признач. єпископом Серпуховським, вікарієм Моск. єпархії, керуючим Патріаршими парафіями у Канаді і тимчасово в США. Від липня 1982 — архієпископ Алма-Атинський і Казахстанський, від 1984 — Харківський i Богодухівський, від 1989 — Львівський i Дрогобицький, від 1990 — Рівненський i Острозький, від 1993 — Дніпропетровський і Криворізький, від 1996 — Дніпропетровський і Павлоградський. 2002 возвед. у сан митрополита. Очолював делегацію РПЦ на конф. «США–СРСР: Мости до миру в світі» (1984), у складі делегації Рад. комітету захисту миру брав участь у засіданнях Антивоєн. організації «Братство примирення» у США (1988). Автор низки богослов. публікацій, проповідей, послань тощо.

Завантажити статтю