І́РШАЇ Євген Маркович (Иршаи Евгений Маркович; 15. 01. 1951, Ленін­град, нині Санкт-Петербург) — російський композитор, музико­знавець, піаніст, педагог. Доктор філософії (2008). Премії імені Я. Беллу (2001), імені Д. Задора (2007). Зарубіжний член НСКУ (2007), член Спілки композиторів РФ (1979), Словач­чини (1993). Закінчив Ленін­градську консерваторію (1974, клас композиції В. Успенського; 1978, клас фортепіано П. Серебрякова). Від 1992 — у Словач­чині: професор Музичної академії (Братислава) й Університету (м. Банська Бистриця). Твори І. по­стійно звучать на між­народних фестивалях у Польщі, Чехії, Швейцарії, РФ, Естонії, Україні, інших країнах Європи, а також у США, Японії. Як соліст-піаніст концертував в Іспанії, США, Болгарії, Угорщині, записав низку компакт-дисків з творів Й.-С. Баха, В.-А. Моцарта, Л. ван Бетговена, Ф. Шопена. Від 2000 творчо спів­працює з одним із найкращих словацьких скрипалів М. Палею. Композиторська творчість І. увібрала в себе найкращі стильові риси російської (зокрема петербурзької) школи, водночас синтезуючи здобутки найпомітніших національних композиторських шкіл. І. використовує увесь спектр музичної виразності, вибудовує напружені драматургічні колізії, вільно оперує «високим» і «побутовим», простим і складним, минулим і модерним. Автор низки музико­знавчих публікацій, зокрема «Крах!?! Крушение критериев, кризис критики, или Еще несколько слов “на смерть композитора”» // «Музика в просторі сучасності: друга половина XX — початок XXI ст.: Науковий вісник Національної музичної академії України», Київ, 2007, випуск 68.