Ісаковський Михайло Васильович

Визначення і загальна характеристика

ІСАКО́ВСЬКИЙ Михайло Васильович (Исаковский Михаил Васильевич; справж. — Ісаков; Исаков; 07(19). 01. 1900, с. Глотовка, нині Смолен. обл., РФ — 20. 07. 1973, Москва) — російський поет. Герой Соц. Праці (1970). Державні нагороди СРСР. Навч. у гімназії м. Смоленськ (1915–17). Працював у редакціях газет. Від 1931 — у Москві. Автор зб. «Провода в соломе» (1927), «Провинция» (1930), «Мастера земли» (1931), «Четыре желания» (1936), «Стихи и песни» (1948; Сталін. премія, 1949). Зб. «Наказ сыну» (1943), «Здравствуй, Смоленск!» (1944) присвяч. подіям 2-ї світової війни. За твори, що стали популяр. піснями («И кто его знает…», «Катюша», «Огонек», «В лесу прифронтовом», «Ой туманы мои», «Летят перелетные птицы» та ін.), відзнач. Сталін. премією 1943 і 1949. Видав низку кн. публіцист. і критич. статей, зокрема «О поэтическом мастерстве» (1952), «О поэтах, о стихах, о песнях» (1968), автобіогр. кн. «На Ельнинской земле» (1971–72). Написав вірш «Украина моя, Украина!» (1943). Переклав з білорус. мови поему Я. Купали про Т. Шевченка «Тарасова доля» (1939), низку укр. нар. пісень, творів Т. Шевченка (баладу «Причинна», поему «Катерина», вірш «Гоголю» та ін.), Лесі Українки (драму «Лісова пісня»), І. Франка, М. Рильського («Троянди й виноград»), П. Воронька та ін. Укр. мовою окремі вірші І. переклали А. Малишко, В. Забаштанський, В. Гужва, М. Карпенко, М. Ігнатенко, С. Литвин. 2000 у Смоленську І. встановлено пам’ятник.

Завантажити статтю