Ісаханов Генріх Давидович

ІСАХА́НОВ Генріх Давидович (16. 09. 1933, Баку) — режисер, співак (бас), театрознавець, педагог. Чоловік Н. Ісаханової. Канд. мистецтвознавства (1986), професор (1993). Заслужений артист Узбец. РСР (1964). Лауреат Всесоюз. конкурсу вокалістів ім. М. Глінки (Москва, 1968). Закін. Одес. політех. інститут (1956), Ленінгр. консерваторію (нині С.-Петербург, 1964 — вокал; 1972 — режисура муз. театру). 1960–66 — соліст Узбец. театру опери та балету ім. А. Навої (Ташкент). 1969–97 (з перервою) — в Одес. консерваторії: реж. опер. студії, професор кафедри опер. підготовки. 1970–74 — реж. Театру опери та балету ім. М. Глінки, водночас 1971–74 — викладач Інституту культури (обидва — м. Челябінськ, РФ). Читав лекції з історії опер. театру й теорії режисури у Держ. інституті театр. мистецтва (Москва) та ін. ВНЗах. Автор статей «“Фауст” Ш. Гуно. Авторский замысел и сценическое воплощение» // «Вопр. опер. драматургии», Москва, 1975; «Мифы оперных стереотипов» // «Сов. музыка», 1989, № 10; у ж. «Театр» — «Вчерашние кадры для позавчерашнего театра» (1990, № 3), «Метаморфозы Мариинки» (1991, № 10), «Призрак оперного режиссера» (2007, № 30). Поставив опери: «Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта, «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Фауст» Ш. Ґуно (партія Мефістофеля), «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Заручини в монастирі» С. Прокоф’єва. Серед учнів — А. Капустін, І. Яценко. Від 2002 — у Мюнхені.

Завантажити статтю