Ісаченко Костянтин Степанович
Визначення і загальна характеристика
ІСАЧЕ́НКО Костянтин Степанович (06(18). 03. 1882, с. Ломаковка, нині Брян. обл., РФ — 12. 03. 1959, Ленінград, нині С.-Петербург) — співак (тенор), хоровий диригент, педагог. Закін. С.-Петербур. консерваторію (1908; кл. С. Габеля). Соліст опер. трупи Нар. дому в Петрограді (нині С.-Петербург, 1908–23, з перервою), Київ. опери (1911–12), Театру муз. драми в Петрограді (1912–18). У 1911 взяв участь у виставах «Російських сезонів» С. Дягилєва у Парижі, Монте-Карло, Лондоні. Проф. Ленінгр. (1918–53, з перервою), Бакин. (1929–38) консерваторій. Серед вихованців — О. Батурін, З. Садовська. Очолював Ансамбль пісні і танцю Червонопрапор. Балт. флоту (Ленінград, 1941–44). У репертуарі — твори рос., зарубіж. композиторів, українські народні пісні. Брав участь в укр. концерті 1918 в Петрограді. Талант І. високо цінував М. Лисенко. Мав записи на грамплатівках. Автор неопубл. спогадів.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Берендей («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Шуйський («Борис Годунов» М. Мусоргського), Альфред («Травіата» Дж. Верді), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
