Істомін Костянтин Миколайович
ІСТО́МІН Костянтин Миколайович (Истомин Константин Николаевич; 26. 12. 1886(07. 01. 1887), м. Курськ, Росія — липень, за ін. даними — 24 чи 28. 08. 1942, м. Самарканд, Узбекистан) — російський живописець і педагог. Навч. 1904–05 у худож. студії Є. Шрейдера у Харкові. Заарешт. 1905 за участь у демонстраціях робітників. Звільн. 1906. Виїхав до Німеччини. Навч. 1906–08 живопису у Ш. Голлоші у Мюнхені, 1909–13 — у відділ. історії мистецтв при істор.-філол. факультеті Моск. університету. Учасник 1-ї світової війни. Від 1918 працював у секції образотвор. мистецтва Мосради. 1919 перебував у Червоній армії. 1920–21 — на дипломат. роботі у Вірменії. Від 1921 — організатор і проф. Вищих худож. майстерень; викладав у Моск. полігр. (1930–39) та худож. (1937–42) інститутах. Член Асоц. художників рев. Росії. Учасник мистецьких виставок від 1910. Персон. — у Москві (посмертні — 1961, 1975, 1978). Для творчості І. притаман. стиль живопису емоцій і кольору, поєднання традицій мистецтва «передвижників» із вираз. пластикою європ. мистецтва. Створював пейзажі, натюрморти, портрети, жанр. полотна, ескізи декорацій і костюмів до вистав. Автор теор. розвідок і навч. програм. Окремі полотна зберігаються у ДТГ (Москва), ДРМ (С.-Петербург), Саратов. ХМ (РФ), Курській картин. галереї. Серед учнів — Л. Ільїна, І. Савицький. Портрети І. виконали В. Фаворський, І. Чайков, П. Львов.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Лимони» (1916), «Натюрморт» (1918), «Дахи», «Жіночий портрет» (обидва — 1922), «Чаювання» (1923), «Жнива», «Прялі» (обидва — 1924), «За чищенням овочів» (1925), «Кримське подвір’я» (1927), «Ранок», «Кавказький аул», «У кімнаті біля вікна» (усі — 1928), «Лідочка», «На терасі» (обидва — 1929), «Жінка, яка читає» (1931), «Вузівки» (1933), «Азовське море» (1935), «Шахтарка метробуду» (1938).
Рекомендована література
- Выставка произведений профессора живописи К. Н. Истомина: Каталог. Москва, 1975;
- К. Истомин. Избранные произведения: Альбом. Москва, 1985.