Італійці
ІТАЛІ́ЙЦІ — нація, основне населення Італії. Загальна чисельність — близько 80 млн осіб, з яких близько 59 млн проживають в Італії. Крім того, повне або часткове італійське походження мають 23 млн жителів Бразилії, 17 млн — США, 15 млн — Арґентини, 1,5 млн — Франції, 800 тис. — Швейцарії, 600 тис. — Німеччини. На українських землях перші італійські громади зʼявилися на початку 19 ст. у нових портових містах Північного Причорноморʼя (Одесі, Феодосії, Керчі, Маріуполі, Миколаєві, Бердянську) і складалися з емігрантів із Апеннінського півострова, які займалися переважно торгівлею. Формуючи муніципальну інфраструктуру, італійські купці залучали до цієї роботи земляків-моряків (матросів і капітанів торговельних суден), робітників порту, будівельників, маклерів товарних бірж та інших фахівців, зокрема у професійній структурі найстарішої одеської громади були представлені дрібні торговці, ремісники, викладачі, архітектори, співаки, музиканти, скульптори. На початку 19 ст. чисельність італійської громади Одеси становила 800 осіб (загальна кількість мешканців міста — 7–8 тис. осіб), 1834 — 1016 осіб (населення Одеси та її околиць — 61 899 осіб), 1837 — 1600 осіб. Переорієнтація у 2-й половині 19 ст. хлібної торгівлі Італії на північно-американський ринок зумовила відтік торговців з Одеси: 1897 тут мешкало 286 працездатних італійців чоловічої статі, 1905 — загалом близько 650 осіб. Майже одночасно італійські громади виникли в Криму: у Феодосії (на початку 19 ст.), Керчі (у 1820-х роках). Згідно з переписом населення 1897 (за мовною ознакою), у Керчі та її передмістях мешкало 816 італійців, у Феодосії — 55, Бердянську — 171. Наприкінці 19 ст. сформувалися італійські громади у Києві та Харкові. Під час Визвольних змагань 1917–21 основна частина італійців за допомогою уряду Італії, який надіслав кораблі у чорноморські порти, повернулася на батьківщину (з міст Криму — близько 150 осіб). На початку 1920-х років більшість італійських громад припинила існування, однак деякі з них кількісно зросли (у Керчі 1930 італійська громада нараховувала 1300 осіб). Унаслідок першої (довоєнної) хвилі сталінських депортацій і репатріацій керченська громада італійців значно зменшилася, 1937 залишилося 150–200 осіб, які зберегли підданство Італії (етнічних італійців — радянських громадян тодішня статистика не виокремлювала). У ході другої хвилі депортації наприкінці січня — у лютому 1942 до Центрального Казахстану з Керчі вивезено понад 500 італійців та членів їхніх родин (загалом 150 сімей), багато з яких загинули невдовзі після переселення від голоду та хвороб. У часи хрущовської «відлиги» після політичних реабілітацій частина депортованих італійців повернулася до Керчі (за переписом населення 1989 у місті мешкало 316 італійців). Після проголошення незалежності України 1992 засновано Асоціацію італійців Криму з метою обʼєднання етнічних італійців І. Криму, відродження національної культури, рідної мови, сприяння збереженню історичної спадщини, відновлення історичних звʼязків між Кримом та Італією, боротьби за політико-правову реабілітацію італійців І. Криму та членів їхніх родин, постраждалих від насильницького переселення у роки війни. 2008 у Керчі засновано Італійську асоціацію «Черкіо». Її основні завдання: обʼєднання італійців І. Криму та їхніх нащадків для захисту загальних прав й інтересів, вивчення історії італійців Криму, збереження памʼяті про співвітчизників, відродження італійських традицій, мови, культури, встановлення звʼязків з історичною батьківщиною, обстоювання офіційного визнання факту репресій за національною ознакою та насильницької депортації італійців І. Криму, підготовка реєстру всіх загиблих і постраждалих у роки репресій. Обидві асоціації співпрацюють із посольством Італійської Республіки в Україні, яке сприяло відкриттю в Керчі відділення Комітету Данте Аліґʼєрі для поширення надбань рідної культури та сприяння у вивченні італійської мови. Нині з Асоціацією італійців Криму й Італійською асоціацією «Черкіо» співпрацюють понад 200 італійців та членів їхніх родин, які мешкають у Криму та за його межами. Завдяки активності Італійської асоціації «Черкіо» налагоджено звʼязки із Союзом апулійців, Ліґурійським, Венетійським і Трентинським комітетами італійців у світі, організаціями італійців інших міст України, а також Російської Федерації, Казахстану, Молдови, Канади. Члени асоціацій опікуються питаннями повернення прав осіб, депортованих за національною ознакою, міжкультурного обміну з Італією; разом із Інститутом італійської культури (Київ) організовують роботу курсів італійської мови за участі викладачів з Італії.