Іщак Андрій
ІЩА́К Андрій (23. 10. 1887, м. Миколаїв, нині Львів. обл. — 26. 06. 1941, с. Сихів Стрий. р-ну Львів. обл.) — церковний діяч УГКЦ. Здобув ступ. д-ра богослов’я в Іннсбруц. університеті (Австрія, 1914). 26 червня того ж року висвяч., служив військ. капеланом. 1918 — префект Греко-катол. духов. семінарії у Львові. Від 1928 — у Львів. богослов. академії: від 1932 — надзвичай. проф. Одночасно — парох церкви Пресвятої Трійці у Сихові. Член Богослов. наук. товариства у Львові. Автор наук. праць з історії Церкви, догматики, схоластики і патристики. Загинув під час відступу рад. військ. Беатифіков. 27 червня 2001 під час візиту папи Івана-Павла ІІ до Львова.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Унійні і автокефальні змагання на українських землях від Данила до Ісидора // Богословія. 1923. Т. 1; 1924. Т. 2; 1927. Т. 5; Палінодія // Там само. 1930–31. Т. 8–9; Філіокве у Фотія і його наслідників. 1932; Почитання Найсвятішої Євхаристії на Сході. 1932; Догматика нез’єдиненого Сходу: Підруч. 1936; Святий Авґустин і Схід // Богословія. 1941. Т. 9.
Завантажити статтю
Людина 
