Їжаки
ЇЖАКИ́ — рід гончарів. Уродженці м-ка Комишня, нині смт Миргород. р-ну Полтав. обл.
Микита (? — ?), його сини
Дмитро (1848 — 1921),
Панас (1874 ? — червень 1933, с. Остапівка, побл. Комишні),
Андріян (1884 — 29. 05. 1949) і
Кузьма (01(13). 11. 1889 — 03. 02. 1965). Виробляли ужитк. череп’яний посуд, що «гладили» «камінцем» і наносили продряпані й мальовані візерунки. Панас працював стрілочником на ст. Крюків на Полтавщині, повернувся до с. Остапівка наприкінці 1910-х рр.; Кузьма 1933 утік до м. Краматорськ (нині Донец. обл.), під час 2-ї світової війни повернувся до Комишні. Традиц. череп’яний посуд виготовляли Дмитро й Панас, полив’яний — Кузьма й Андріян (а також полив’яні димарі, труби, іграшки). Сини Дмитра:
Яків (? — лютий 1938),
Сергій (27. 06. 1889 — 13. 01. 1978) закін. церк.-при-ход. школу, учасник 1-ї світової війни (нагородж. двома срібними та двома золотими Георгіїв. хрестами); працював у колгоспі, рай. установах Комишні, гончарював до 1969. Брати виготовляли череп’яний і полив’яний посуд. Син Якова —
Григорій (12(25). 03. 1911 — 16. 04. 1985) закін. 3 кл. церк.-приход. школи, працював у колгоспі, учасник 2-ї світової війни, гончарював до кін. 1960-х рр., вивозив посуд на продаж. З роду Ї.:
Григорій (? — ?) та його син
Андрій (17. 09. 1888 — 07. 09. 1966) працював гончарем у колгоспі (1939–41), Комишнян. (1941–43 і 1944–51) райпром. комбінаті. Ще з роду Ї. —
Василь (? — ?), його син
Йосип (1894 — 10. 01. 1955) працював у колгосп. гончарні й Комишнян. пром. комбінаті, онук
Іван (20. 10. 1925 — 16. 10. 1984) — учасник 2-ї світової війни, бригадир Комишнян. артілі «Перемога» (1946–55), гончар Комишнян. пром. комбінату. Виробляли горщики, макітри, миски, вазони, декоруючи візерунками. Вироби вивозили на продаж у села Полтав. обл.
Рекомендована література
- Ханко В. М. Родоводи гончарів Полтавщини // Укр. генеалогія: теорія, методологія, історія та практика: Мат. 1-х генеалог. читань пам’яті В. Модзалевського. К., 1996.