Іконников Володимир Миколайович

ІКО́ННИКОВ Володимир Миколайович (03. 11. 1946, с. Бритавка Чечельниц. р-ну Вінн. обл. — 07. 03. 2011, м. Кодима Одес. обл., похов. у рідному селі) — прозаїк, перекладач. Член НСПУ (1994). Закін. Київ. інститут культури (1973) та Моск. заоч. пед. інститут (1980).Від 1978 працював у ред. літ-ри народів СРСР видавництва «Детская литература» (Москва). Від 1988 — на творчій роботі. Мешкав у Москві. Переклав українською мовою з авар. повість М. Магомедова «Змія під копитом» (1981); з інгус. — роман А. Мальсагова «Людина, якій завжди важко» (1983); з казах. — повість М. Кабанбаєва «Арстан, я та віолончель» (1984); з рос. — роман Ч. Айтматова «І понад вік триває день» («Твори», у 2-х т., т. 2, 1983), книгу космонавта П. Поповича «Нескінченні дороги Всесвіту» (2000; усі — Київ), п’єсу Є. Євтушенка «Ех, мушкетери, мушкетери!» (поставл. 2003 у Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка, реж. Д. Чирип’юк); з грец. — драму Д. Псафаса «Потрібен брехун» (Микол. укр. театр драми та муз. комедії, 2003, реж. В. Пивоваров; Вінн. укр. муз.-драм. театр ім. М. Садовського, 2004, реж. В. Селезньов); російською мовою — окремі твори Ю. Збанацького («Красная роса», Москва, 1983), П. Загребельного, О. Чорногуза, В. Яворівського («Волчья ферма», Москва, 2006). Створив низку теле- і радіопередач про арктичні експедиції, у яких брав участь.

Завантажити статтю