Іллющенко Володимир Іванович
ІЛЛЮ́ЩЕНКО Володимир Іванович (29. 04. 1936, м. Костянтинівка Сталін., нині Донец. обл. — 2008, Москва) — графік, живописець. Член СХ РФ (1970). Закін. Дніпроп. художнє училище (1956), Моск. худож. інститут (1964; викл. О. Дейнека, О. Мизін). Співпрацював із моск. видавництвами «Прогресс», «Советский писатель», «Искусство», «Наука». Учасник мистецьких виставок від 1965. Персон. — у Москві (1970, 1972, 1978, 1982, посмертна — 2009). Основні галузі — книжк. і станк. графіка, живопис. Створював портрети, натюрморти, пейзажі у стилі супрематич. реалізму. Окремі роботи зберігаються у ДТГ, Держ. музеї образотвор. мистецтва (обидва — Москва).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Литовські музики» (1961), «Натюрморт із соняшниками» (1962), «Груші на синьому тлі» (1963), «Жіночий портрет» (1965), «Квітнучі дерева» (1966), «Алея у Коломенському» (1967), «С. Барабаш» (1969), «Син із маскою» (1972), «Супрематичний портрет» (1988); іл. до кн. — «Ивы над арыком» І. Ефендієва (1961), «Сказки, притчи, легенды народа хауса» (1964), «Мальчик» С. Боброва (1966), «Разговор о Данте» О. Мандельштама (1967), «Сочинения» М. Горького (1968, т. 1–5), «Генерал Лукач» М. Тихомирова (1971), «Стихи и поэмы» В. Маяковського (1972; усі — Москва); графіка — літографії «Художниця Л. Жолткевич» (1971), серія «Молоді будівельники БАМу» (1974); офорти — триптих «Нічний стіл», «Сніданок», «Вишні» (усі — 1972), «Жіночий портрет» (1974), «Людина у червоному» (1977); серії — «Моделі в інтер’єрі» (1972–75), «Завод “Серп та молот”», «Полєново» (обидві — 1975); акварелі — «Кримські будівлі» (1983), «Кримський полудень» (1984).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
