ІЛЬЇ́Н Олександр Борисович (1920 — 22. 10. 1993, Кірово­град) — колекціонер. На­вчався у Московському торфʼяному ін­ституті. Працював електриком на масложировому комбінаті, у домо­управлін­ні, тресті їдалень Кірово­града. У крає­знавчому музеї та Науковій бібліотеці імені Д. Чижевського у Кірово­граді зберігається «Кунсткамера О. Ільїна» (памʼятки археології, ікони, живопис, скульптура, графіка, вироби зі срібла, порцеляни, предмети побуту, техніки). Серед памʼяток археології (136 од.) — камʼяні сокири, булави виробничого й сакрального при­значе­н­ня ран­нього, середнього і пізнього бронзового періодів; дві провушні без­обушкові сокири (кінець 3 — початок 2 тис. до н. е.) та кельт (2 тис. до н. е.); керамічний посуд дні­про-донецької (4 тис. до н. е.), трипільської (4–3 тис. до н. е.), сабатинівської (14–12 ст. до н. е.), білогрудівсько-чорноліської (11–8 ст. до н. е.) культур. Ел­ліністичні памʼятки ре­презентовано теракотою, чорнофігурною та червонофігурною керамікою. Давньоримські екс­понати (4–2 ст. до н. е.) — теракотові світильники, глечики для олії, фрагмент антропоморфної посудини із зображе­н­ням медузи, голівка іграшки у ви­гляді римського воїна; посуд черняхівської культури, що тяжіла до форм римського мистецтва. Іконопис (52 од.) пред­ставлено професійними і «народними» памʼятками. Наявні храмові ікони «Богоматір Одигітрія (Провід­ниця)» (кінець 16 ст.) та «Покрова Пресвятої Богородиці» (середина 18 ст.); три хатні ікони — дві написано у традиціях російського сакрального живопису й належать до типу «Богоматері Казанської», третя — «Богоматір Охтирська» (у традиції українського живопису епохи рококо; усі — 18 ст.); «Св. Георгій-Змієборець» (кінець 18 — початок 19 ст.); «Неопалима Купина», «Успі­н­ня Пресвятої Богородиці» (обидві — 19 ст.); ікони мініатюрного живопису та бічні стулки 18 ст. із зображе­н­нями архангела Гавриїла, Богоматері, Різдва Христового та Різдва Пресвятої Богородиці, св. Єфросинії Полоцької, Катерини, Мойсея Угрина, Килика та Улити, Кирила Білозерського, Олександра. Релігійне мистецтво презентовано також літо­графіями, іконами та образами на металі, гравюрами, різьбле­н­ням на перламутрових мушлях, чашах, хрестами (напр., на­престольний срібний хрест середина 18 ст.). У зі­бран­ні світського живопису — картини та етюди В. Федорова, порт­рети, пейзажі, жанрові сцени (усі — 19 ст.); порт­рет Катерини ІІ в геть­манському одязі (авторство незʼясовано); копія картини «Мадон­на в кріслі» (кінець 19 ст.) Рафаеля. Скульптура пред­ставлена бронзовим порт­ретом Павла І та погру­д­дям Петра І, фігурою Будди, композицією «Силен, вихователь Вакса» (1904, Неаполь). Серед найцін­ніших екс­понатів — срібний кухоль І. Равича (початок 18 ст.) та китайська порцелянова ваза (18 ст.). У зі­бран­ні побутових речей та срібного посуду 19–20 ст. — шати для Четвероєвангелія, скринька й кухоль фірм Норбліна (Варшава) та Кол­ліна (Санкт-Петербург); ложки, ножі, портсигари, зроблені у майстернях По­ортена, Штумпфа, Хлєбникова, Кордеса та ін.; два ополоники неокласичного стилю фірми К. Фаберже. Європейське графічне мистецтво пред­ставлене офортами та дереворитами ренесансно-барокового напряму: мадон­ни П. Понтіуса та Ф. Курті, «Богоматір Невʼянучий цвіт» (кінець 18 ст., Венеція), зображе­н­ня євангелістів, виконані С. Назаровим, І. Максимовим, В. Ікон­никовим, О. Андреєвим, С. Юфимовим, Г. Процентом (ви­да­н­ня Московської син­одальної друкарні та Києво-Печерської лаври, 17– 18 ст.), гравюра «Коронаційний порт­рет Луї ХVI» Й.-Г. Мюл­лера (1790). У графічному зі­бран­ні Сходу — шість аркушів, виконаних у традиційній китайській техніці малюнка водяними фарбами (кінець 19 ст.). У колекції технічних предметів — звуковід­творюючі апарати (грамофон, радіоли, радіо­при­ймачі); перфоровані стрічки для механічного піаніно; раритетні грамофон­ні платівки із прижит­тєвими записами Ф. Шаляпіна, Т. Руффо, А. Неж­данової, Л. Собінова, Е. Карузо. Окрему групу складають оптичні прилади: мікро­скопи (Йєна, завод «К. Цейсс»), теле­скопи (серед них два — системи Ґ. Ґалілея: один — початок 19 ст., Франція, ін. — Йєна, завод «К. Цейсс»). У книгозбірні понад 70 тис. примірників, зокрема «Євангеліє» Мстиславця (1575), «Візантійські емалі» (1892), «Великокняжеская, царская, императорская охота на Руси» (у 4-х т.).