Ільїнський Ігор Володимирович

Визначення і загальна характеристика

ІЛЬЇ́НСЬКИЙ Ігор Володимирович (Ильинский Игорь Владимирович; 11(24). 07. 1901, Москва — 13. 01. 1987, там само) — російський актор, режисер. Народний артист СРСР (1949). Сталін. (1941, 1942, 1951) та Ленін. (1980) премії. Герой Соц. Праці (1974). Державні нагороди СРСР. Навч. в студії Ф. Комісаржевського в Москві (1917). Від 1918 працював у театрах Москви: 1923–35 (з перервами) — Держ. театрі ім. В. Мейєрхольда, 1938–70 (з перервою) — Малому театрі. Дебютував у кіно 1924 роллю детектива Кравцова у фільмі «Аеліта» (реж. Я. Протазанов, «Межрабпом-Русь»). Найбільше вдавалися ролі комедій. та сатир. планів. Створюючи образ комедій. героя періоду німого кіно, влучно застосовував прийоми буфонади й ексцентрики. Для виконав. манери І. характерні пантоміма, вигадливі трюки й багата міміка. Використовуючи виражал. засоби ґротеску і памфлету, втілив узагальнені, гіперболізовано-загострені і, водночас, реалістично точні характери бездушних рад. бюрократів Бивалова («Волга-Волга», 1938, реж. Г. Александров) та Огурцова («Карнавальна ніч», 1956, реж. Е. Рязанов; приз 1-го Вкф за кращу роль, Ленінград, нині С.-Петербург, 1964; обидва — «Мосфільм»). Як реж. зняв у співавт. фільми: «Якось улітку» (1936, «Українфільм»), «Старий знайомий» (1969, «Мосфільм»), «Ці різні, різні, різні обличчя» (1971, творче об’єдн. «Екран»). Схильність І. до лірики, драматизму, передачі глибоких люд. почуттів знайшла втілення в його концерт. діяльності від поч. 1920-х рр.; особливо яскраво ці якості виявилися у сценіч. прочитанні повісті «Старосвітські поміщики» М. Гоголя. Написав автобіогр. кн. «Со зрителем наедине» (1964), «Сам о себе» (1984, 4-е изд.; обидві — Москва). Творчості І. присвяч. фільм «Зустрічі з Ігорем Ільїнським» (1966, реж. І. Гурін, Центр. кіностудія дит. та юнац. фільмів ім. М. Горького).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю