Ільїнський Леонід Костянтинович

ІЛЬЇ́НСЬКИЙ Леонід Костянтинович (Ильинский Леонид Константинович; 04(16). 10. 1878, с. Уратьме Казан. губ., Росія – 05. 01. 1934, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський книгознавець, бібліограф, літературознавець. Закін. Юр’єв. університет (нині м. Тарту, Естонія, 1906). Від 1912 працював приват-доцент Казан. університету; від 1917 – проф. Петрогр. університету (нині С.-Петербург); завідувач відділу реєстрації та опису період. видань Рос. книжк. палати (1917–20); зав. бібліогр. відділу Держвидаву (1923–26). Віце-президент і голова комісії з опису рос. журналів 1-ї чв. 19 ст. Рос. бібліол. товариства (1919–26). Один з перших дослідників мініатюр. видань. Автор праць про творчість Г. Державіна, І. Крилова, О. Грибоєдова, Ф. Достоєвського та ін. У ст. «Перевод “Слова о полку Игореве” по рукописи ХVІІІ в.» («Памятники древней письменности и искусства», 1920, № 189) виклав результати текстол. дослідж. одного з перших перекладів пам’ятки.

Літ.: Коплан Б. И. Л. К. Ильинский // Slavia. 1935. Roč. 13, seš. 2–3; Везирова Л. А. Л. К. Ильинский (1878–1934) // Сов. библиография. 1977. № 6.

Л. В. Андрієнко

Рекомендована література

1. Коплан Б. И. Л. К. Ильинский // Slavia. 1935. Roč. 13, seš. 2–3;
   Google Scholar Internet
2. Везирова Л. А. Л. К. Ильинский (1878–1934) // Сов. библиография. 1977. № 6.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю