Ільменіт
ІЛЬМЕНІ́Т – мінерал класу оксидів і гідроксидів, виду оксидів, групи корунду-ільменіту. Ін. назва – титанистий залізняк. Вперше знайдено в Ільмен. горах на Уралі (РФ). Хім. формула (Fe, Mg, Mn)TiO3, типовий елемент. склад (%): Fe – 36,8; Ti – 31,6; O – 31,6. Fe2+ ізоморфно заміщується Mg2+ i Mn2+; відповідно І. може містити до 17 % MgO та до 14 % МnО, а також домішки Al, Nb, V, Cr, Co, Ni. Сингонія тригональна. Кристали ромбоедричні, утворює також зернисті маси та суціл. скупчення. Колір чорний. Непрозорий, риска чорна до червоно-брунатної. Блиск яскравий металічний, жирний. Твердість 5–6, щільність 4,5–5. Спайність відсутня, злам раковистий. У чистому вигляді немагнітний. Утворюється на початк. стадії магматич. кристалізації як акцесор. мінерал, буває також пневматоліт., пегматит., вулканоген. і гідротермал. походження. Асоціює з магнетитом, сфеном, рутилом; разом з останнім – осн. сировина для виробництва титану, його сплавів, а також похідних (пігмент. двоокису титану, феротитану тощо). На земній поверхні стійкий і утворює гіпергенні (залишк.) та розсипні родовища. Найбільші родовища І. знаходяться на Пд. Уралі, в Норвегії, Швеції, Фінляндії, ПАР, Канаді. Сировин. потенціал України оцінюють в 900 млн т І. та рутилу, що відповідає 42 % зафіксованих світ. запасів. У Житомир. обл. – Іршан., Лемнен., Злобиц., Межирічне, Валки-Гацків. розсипні родовища І., низка залишк. родовищ, зокрема Торчин. та Стремигород., Федорів. апатит-ільменіт. родовища (див. Іршанський титанорудний район). Побл. м. Вільногірськ (Дніпроп. обл.) розробляють розсипне Малишев. (Самоткан.) родовище ільменіт-рутил-циркон. руд.
Літ.: Лазаренко Є. К. Курс мінералогії. К., 1970; Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини України. Т. 1. К.; Л., 2005.
В. М. Палій
Рекомендована література
- Лазаренко Є. К. Курс мінералогії. К., 1970;Google Scholar
- Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини України. Т. 1. К.; Л., 2005.Google Scholar