Ільменіт
ІЛЬМЕНІ́Т — мінерал класу оксидів і гідроксидів, виду оксидів, групи корунду-ільменіту. Інша назва — титанистий залізняк. Уперше знайдено в Ільменських горах на Уралі (РФ). Хімічна формула (Fe, Mg, Mn)TiO3, типовий елементний склад (%): Fe — 36,8; Ti — 31,6; O — 31,6. Fe2+ ізоморфно заміщується Mg2+ i Mn2+; відповідно І. може містити до 17 % MgO та до 14 % МnО, а також домішки Al, Nb, V, Cr, Co, Ni. Сингонія тригональна. Кристали ромбоедричні, утворює також зернисті маси та суцільні скупчення. Колір чорний. Непрозорий, риска чорна до червоно-брунатної. Блиск яскравий металічний, жирний. Твердість 5–6, щільність 4,5–5. Спайність відсутня, злам раковистий. У чистому вигляді немагнітний. Утворюється на початковій стадії магматичної кристалізації як акцесорний мінерал, буває також пневматолітичного, пегматит., вулканоген. і гідротермального походження. Асоціює з магнетитом, сфеном, рутилом; разом з останнім — основна сировина для виробництва титану, його сплавів, а також похідних (пігмент. двоокису титану, феротитану тощо). На земній поверхні стійкий і утворює гіпергенні (залишкові) та розсипні родовища. Найбільші родовища І. залягають на Пд. Уралі, в Норвегії, Швеції, Фінляндії, ПАР, Канаді. Сировинний потенціал України оцінюють в 900 млн т І. та рутилу, що відповідає 42 % зафіксованих світових запасів. У Житомирській обл. — Іршанське, Лемненське, Злобицьке, Межирічне, Валки-Гацківське розсипні родовища І., низка залишкових родовищ, зокрема Торчинське та Стремигородське, Федорівське апатит-ільменітні родовища (див. Іршанський титанорудний район). Побл. м. Вільногірськ (Дніпропетровська обл.) розробляють розсипне Малишевське (Самотканське) родовище ільменіт-рутил-цирконних руд.
Рекомендована література
- Лазаренко Є. К. Курс мінералогії. К., 1970;
- Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини України. Т. 1. К.; Л., 2005.