ІЛЬМЕНІ́Т — мінерал класу оксидів і гідроксидів, виду оксидів, групи корунду-ільменіту. Інша назва — титанистий залізняк. Уперше зна­йдено в Ільменських горах на Уралі (РФ). Хімічна формула (Fe, Mg, Mn)TiO3, типовий елементний склад (%): Fe — 36,8; Ti — 31,6; O — 31,6. Fe2+ ізоморфно заміщується Mg2+ i Mn2+; від­повід­но І. може містити до 17 % MgO та до 14 % МnО, а також домішки Al, Nb, V, Cr, Co, Ni. Сингонія тригональна. Кри­стали ромбоедричні, утворює також зернисті маси та суцільні скупче­н­ня. Колір чорний. Не­про­зорий, риска чорна до червоно-брунатної. Блиск яскравий металічний, жирний. Твердість 5–6, щільність 4,5–5. Спайність від­сутня, злам раковистий. У чистому ви­гляді немагнітний. Утворюється на початковій стадії магматичної кри­сталізації як акцесорний мінерал, буває також пневматолітичного, пегматит., вулканоген. і гідротермального походже­н­ня. Асоціює з магнетитом, сфеном, рутилом; разом з остан­нім — основна сировина для виробництва титану, його сплавів, а також похідних (пігмент. двоокису титану, феротитану тощо). На земній поверх­ні стійкий і утворює гіперген­ні (залишкові) та роз­сипні родовища. Найбільші родовища І. залягають на Пд. Уралі, в Норвегії, Швеції, Фінляндії, ПАР, Канаді. Сировин­ний потенціал України оцінюють в 900 млн т І. та рутилу, що від­повід­ає 42 % зафіксованих світових запасів. У Житомирській обл. — Іршанське, Лемненське, Злобицьке, Межирічне, Валки-Гацківське роз­сипні родовища І., низка залишкових родовищ, зокрема Торчинське та Стремигородське, Федорівське апатит-ільменітні родовища (див. Іршанський титанорудний район). Побл. м. Вільногірськ (Дні­пропетровська обл.) роз­робляють роз­сипне Малишевське (Само­тканське) родовище ільменіт-рутил-циркон­них руд.