Ільченко Дмитро Ілліч

І́ЛЬЧЕНКО Дмитро Ілліч (13(25). 10. 1878, с. Соснівка, нині Глухів. р-ну Сум. обл. — 30. 08. 1963, м. Нікополь Дніпроп. обл.) — живописець. Навч. у худож. школі при Києво-Печер. лаврі (від 1886), закін. Київ. рисув. школу М. Мурашка (1900) та художнє училище (1905), навч. в АМ у С.-Петербурзі (1906–07, диплом і звання клас. художника отримав 1911; майстерня І. Рєпіна). У Києві: від 1909 — викладач гімназії Трифонової, на пед. курсах, від 1913 — викладач живопису реал. тех. школи. Брав активну участь у рев. русі та громад. житті міста. Обстоював розвиток укр. нац. культури. Учасник худож. виставок від 1913. Переїхав 1937 до Нікополя, де викладав живопис у серед. школі № 10. Створював портрети, натюрморти, пейзажі. Серед робіт — «Бандурист» (1911), «Натюрморт», «Мати», «Вікна», «По дорозі до казки», «Сон у 10 ст.», «Скеля», «Дніпровські пороги», «Князь Святослав», «Нікопольські тополі», «Крок дами» (усі — 1940–60-і рр.).

Завантажити статтю