Імбер Нафталі-Герц

І́МБЕР Нафталі-Герц (; 27. 12. 1856, м. Золочів, нині Львів. обл. — 08. 10. 1909, Нью-Йорк, перепохов. 1953 у Єрусалимі) — єврейський поет. Здобув традиц. євр. освіту. Віршував від 1866. Отримав 1875 нагороду від імператора Франца-Йосифа І за вірш («Австрія»), присвяч. 100-річчю приєднання Буковини до Австро-Угор. імперії. Прихильник руху Хаскала (євр. просвітництва), через що зазнав переслідувань ортодокс. хасидів. Вів мандрів. спосіб життя. 1882 із британ. письменником Л. Оліфантом відправився створювати євр. державу у Палестині. 1887 повернувся до Європи. Від 1892 — у США. Писав на івриті. Для поезії І. притаманні патріот. пафос, спорідненість з євр. фольклором. Видав 3 зб. поезій: «» («Вранішня зоря», Єрусалим, 1884), «» («Нова вранішня зоря», Золочів, 1900) та «» («Третя вранішня зоря», Нью-Йорк, 1902). Автор вірша «» («Надія», 1876–78), перші 2 строфи якого стали нац. гімном Ізраїлю.

Завантажити статтю