Кузневич Григорій Микитович
КУЗНЕ́ВИЧ Григорій Микитович (30. 09. 1871, с. Старе Брусно (ліквідовано) Підкарп. воєводства, нині Польща — 09. 01. 1948, с. Ганачівка Перемишлян. р-ну Львів. обл.) — скульптор. Закін. у Львові худож.-пром. школу (1896), водночас навч. у Ю. Марковського (1892–96), в Римі — в АМ та майстернях Е. Феррарі, Т. Риґера (1899–1900). В Італії 1900 виконав скульптури «Перший рільник» і «Грецький гончар» (ретельно модельована у стилі італ. веризму, закуплена Львів. худож.-пром. музеєм, знищена 1952). Повернувся 1902 до Львова, отримав майстерню. Брав участь у конкурсі скульптур для фасаду нового львів. залізнич. вокзалу. 1902–03 виконав 6 алегор. горельєфів із динам. схопленням руху в архівольтах вікон на фасаді худож.-пром. музею (не збережено). 1903 вирізьбив у мармурі портрет. медальйон З. Олесницької на надгробку Олесницьких (цвинтар у м. Стрий, нині Львів. обл.; гіпс. відливи зберігаються у Львів. галереї мистецтв і Нац. музеї у Львові). Автор пам’ятника нафт. промисловцю С. Щепановському на Личаків. цвинтарі у Львові (1903). Після смерті Ю. Марковського К. закінчив 1905 пам’ятник В. Ґловацькому-Бартошу у Львові. Кам’яну статую повстанця з косою у руках було встановлено на фундаменті з каміння, видобутого з Чортової скелі. Для каплиці єпископа Ю. Вебера у Львові вирізав із дерева дві статуї (1905); у м. Сокаль (нині Львів. обл.) оздобив церкву св. Петра і Павла (арх. В. Нагірний) кам’яними статуями апостолів біля входу і фігурою Христа над тимпаном фронтону (1906). Автор. репліку фігури Христа К. поставив 1908 на могилі А. Шеленберґа на Личаків. цвинтарі. 1907–12 перебував у США, де оздобив скульптурами кілька будинків, укр. церков (зокрема виконав статуї, орнам. ліпнину в греко-катол. церкві у Філадельфії). Взяв участь у 3-му конкурсі проектів пам’ятника Т. Шевченкові в Києві: зробив версії цього нереалізованого монумента (1913–14 для м. Богородчани (нині Івано-Фр. обл.) і Станіславова (нині Івано-Франківськ). Вплив модерну та символізму відбився у стилістиці надгроб. пам’ятника нач. львів. пожеж. охорони І. Еліясевича на Личаків. цвинтарі (1913). 1914 виконав два великі гіпс. горельєфи з портретами Т. Шевченка та М. Лисенка у Великому концерт. залі Муз. інституту у Львові, узгодивши їх із сецесій. мотивами розписів і вітражів М. Сосенка. Ремонтував годинники в Одесі. Переїхав 1919 до рідного села. Створив 1928 у м. Полянка-Горинецька (нині Польща) пам’ятник на честь полеглих у польс.-укр. війні 1919. У міжвоєн. час працював небагато, із робіт цього періоду відомі надгробок родині Жарських, ікони.
Рекомендована література
- Крип’якевич І. П. Григорій Кузневич // Ілюстров. Україна. 1913. № 12;
- Максисько Т. Шевченкіана Григорія Кузневича // ОМ. 1971. № 5;
- Балда В. Двічі забутий скульптор // Наше сяйво. 2011, 11 верес.