Інгулецька зрошувально-обводнювальна система

ІНГУЛЕ́ЦЬКА ЗРО́ШУВАЛЬНО-ОБВО́ДНЮВАЛЬНА СИСТЕ́МА — меліоративна система у Миколаївській та Херсонській областях. Створ. 1951–63. Пл. зрошув. земель 62,7 тис. га, обводне­н­ня — 175 тис. га. Ґрунт. покрив пред­ставлений чорноземами пд. гумусовими і темно-каштановими ґрунтами. На глиб. кількох метрів від поверх­ні залягають горизонти легкорозчин. солей, що негативно впливають на стан зрошув. земель, зокрема спо­стерігається під­топле­н­ня, іригац. ерозія ґрунтів та ін. негативні явища. Осн. джерело живле­н­ня системи — Дні­про, вода з якого антирічкою по річищу р. Інгулець (на від­тинку 83 км) надходить до місця водозабору насос. станції потуж. 36 м³/сек., а далі самоплином — до Інгулецького ка­налу. З ка­налу вода подається у роз­подільні між­госп. ка­нали (заг. довж. 465 км) і в мережу внутр.-госп. ка­налів (заг. довж. 1263 км). Для водорегулюва­н­ня збудовано понад 4 тис. гідротех. споруд, дренажну систему на пл. 5,6 тис. га та колекторну мережу для ски­да­н­ня вод заг. довж. 596 км. Водопо­стача­н­ня усіх галузей с.-г. виробництва від­бувається за рахунок ставків (джерела живле­н­ня внутр.-госп. ка­налів). Зрошують поля під зерн., овоч. та корм. культурами за допомогою дощувал. машин та установок.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю