Інгульський скарб
ІНГУ́ЛЬСЬКИЙ СКАРБ Датований 14–13 ст. до н. е. Знайдений 1962 С. Городнюком на березі р. Громоклія (притока Інгулу, бас. Пд. Бугу) побл. с. Антонівка Брат. р-ну Микол. обл. Складається із понад 130-ти бронз. предметів, серед яких — 13 кельтів, 85 серпів, меч, кинджал, 2 бронз. псалії від кінської збруї, 2 хрестоподібні підвіски, 2 браслети та 20 злитків бронзи заг. вагою 10,7 кг. Значна кількість типів бронз. виробів (кельти, серпи) походить із Семиград. осередку металооброблення, кинджал і меч — Красномаяц. осередку металооброблення сабатинівської культури Пн. Причорномор’я. Бронз. псалії І. с. є найдавнішим типом метал. пристосувань кінської збруї на тер. Пд.-Сх. Європи. Скарб належав мандрівному майстру-ливарнику пізньобронз. доби. Знахідки зберігаються в Одес. археол. музеї НАНУ.
Рекомендована література
- Сыманович Э. А. Ингульский клад // СА. 1966. № 1;
- Черных Е. Н. Древняя металлообработка на Юго-Западе СССР. Москва, 1976;
- Черняков И. Т. Северо-Западное Причерноморье во второй половине II тысячелетия до н. э. К., 1985.
Завантажити статтю
