ІНДО́ЛО-КУБА́НСЬКИЙ ПРОГИ́Н — найбільша тектонічна структура в пів­нічній частині Азово-Чорноморського регіону. Ін. назва — Азово-Кубан. прогин. Сформувався протягом кінця палеогену та всього неогену (олігоцен–пліоцен) одночасно з під­ня­т­тям Кавказ. і Крим. мегаантикліноріїв унаслідок компенсац. зануре­н­ня пд. краю Скіф. плити. Пн. межею І.-К. п. є Індоло-Тимошев. роз­лом, зх. — Новоцарицин., сх. — Адигей. під­ня­т­тя. На Пд. межує з під­ня­т­тями Гірського Криму та Великого Кавказу. Протяжність І.-К. п. у широт. напрямі бл. 450 км, ширина — до 90 км. Значна частина прогину з його зх. боку вкрита водами Азов. моря. І.-К. п. успадкував структуру опускань давнішого крейдового — еоцен. закла­да­н­ня; слабо дис­локов. від­клади цього віку залягають в його основі (глиб. в осьовій частині досягає 7,0–7,5 км) і незгідно пере­криваються потуж. майкоп. (до 3,0–5,0 км) та верх­ньоміоцен.-антропоген. (до 2,0–3,5 км) утворе­н­нями, пред­ставленими пере­важно глинами з прошарками алевролітів і піщаних порід. Пд. борт І.-К. п. крутий, пн. — пологий. Поділяється на дві зони — внутр. і зовн., межа між якими проходить уздовж пн. узбереж­жя Керчен. та Таман. пів­островів і далі в напрямку м. Краснодар (РФ) і від­повід­ає регіон. роз­лому фундаменту, який частково простежується в осад. чохлі. Уздовж цієї межі спо­стерігається різке зро­ста­н­ня градієнтів зануре­н­ня неоген. від­кладів у пн. та збільше­н­ня потужностей крейдово-еоцен. від­кладів у пд. напрямках. Характерною особливістю прогину є роз­виток процесів глиняного діапіризму та грязьових вулканів і повʼязаних з цим локал. складок — під­нять, що формуються під дією механізму глибин­но-гравітац. складчастості. І.-К. п. пер­спективний щодо пошуку нафтогаз. родовищ, зокрема у його укр. секторі налічується 11 про­гнозованих, 6 виявлених і 1 в бурін­ні нафтогазопер­спектив. обʼєкт.