Індонезія, Республіка Індонезія
ІНДОНЕ́ЗІЯ, Республіка Індонезія (Indonesia, Republik Indonesia) — острівна держава у Південно-Східній Азії. Знаходиться на о-вах (17 508) Малай. архіпелагу та у зх. частині о-ва Нова Ґвінея. До її складу входять Великі (Калімантан (окрім пн. і пн.-зх. частини), Суматра, Сулавесі, Ява і Мадура) та Малі (крім частини о-ва Тімор) Зондські о-ви і Молуккські о-ви. На Пн. та у центр. частині омивається Тихим, на Пн. Зх., Зх. та Пд. — Індій. океанами та їхніми морями; на суходолі межує з Малайзією (о-в Калімантан), Папуа — Новою Ґвінеєю (о-в Нова Ґвінея) та Сх. Тімором (о-в Тімор). Площа 1904,6 тис. км2. Насел. 243 млн осіб (2010), переважно індонезійці (яванці — 40,6 %, сунди — 15 %, мадурці — 3,3 %, мінанґкабау — 2,7 %, малайці, буґи, батаки, балійці, банджари, аче, даяки, макасари, сасаки), проживають також китайці, араби. Природ. приріст насел. 1,097 % (при рівні фертильності 2,28 дитини на одну жінку). Міське насел. складає 44 %. Віросповідання: іслам — 86,1 %, християнство — 8,7 % (протестантизм — 5,7 %, католицизм — 3 %), індуїзм — 1,8 %. Столиця — Джакарта (18,3 млн осіб; 2007). Найбільші міста (млн осіб): Бандунґ (5,98), Медан (4,05), Сурабая (4), Палембанґ (2,06), Макасар (1,72), Чиребон (1,65), Джок’якарта (1,57), Семаранґ (1,53). Адм. поділ — 31 провінція (зокрема 2 автономні) та 2 особл. адм. округи (Джакарта і Джок’якарта). Держ. мова — індонез. Грош. одиниця — індонез. рупія. Держ. устрій — президент. республіка. Глава держави — президент. Законодав. орган — двопалат. Нар. консультатив. конгрес (Рада нар. представників і Рада представників регіонів). Член ООН, АСЕАН, МВФ, СОТ.
Перші держ. утворення на тер. сучас. І. з’явилися у 2–5 ст. У 10–11 ст. на о-ві Ява виникло князівство Матарам. У 13–15 ст. майже вся тер. сучас. І. перебувала під владою яван. князівства Маджапахіт. У 16 ст. розпочато її активну колонізацію португальцями, згодом голландцями, які до серед. 18 ст. захопили Яву, а до поч. 20 ст. — всю тер. сучас. І. Під час 2-ї світової війни І. окупов. Японією, 1945–49 — Великою Британією та Нідерландами. 1949 Нідерланди визнали незалежність І. Від 1950 — унітарна республіка. 1968 Президентом країни став генерал М. Сухарто, якого було усунено в результаті політ. кризи 1998. Одним з найгостріших внутр. конфліктів І. залишається проблема Сх. Тімору, який до 1970 був під владою Португалії і лише 1976 увійшов до складу І.
Для рельєфу І. характерний розподіл на гір. та рівнинну частини. Понад 50 % тер. розташ. на вис. 200 м, бл. 40 % — 200–1500 м, бл. 5 % — вище 1500 м (найвища точка — г. Джая на о-ві Нова Ґвінея; 5029 м). І. лежить в одній із сейсмічно найактивніших зон Землі (бл. 400 вулканів, з них 100 — діючі). Клімат екваторіал., у сх. частині о-ва Ява і на Малих Зондських о-вах — субекваторіал. Середньорічна температура +26 °C, кількість опадів — понад 2000 мм (у пд.-сх. частині — 600–700 мм). Бл. 2/3 тер. І. займають вологі тропічні ліси, подекуди трапляються рідколісся і савани. Багато озер (переважно тектон. і вулкан. походження), найбільші — Тоба, Джемпанґ, Сентарум, Товуті, Темпе. Тварин. світ представлений орангутангами, гібонами, носорогами, слонами, тапірами, тиграми, кенгуру, крокодилами, пітонами, варанами. Багата орнітофауна (фазани, какаду, райські пташки). У морях, що омивають І., — бл. 4 тис. видів риб. Нац. парки: «Ґунунґ-Ґеде-Панґранґо», «Уджунґ-Кулон» (о-в Ява), «Ґунунґ-Лесер» (о-в Суматра), «Лоре-Лінду» і «Танджунґ-Путінґ» (о-в Сулавесі), «Комодо» та «Сіберут» (на однойм. о-вах), «Данац-Сентарум» (о-в Калімантан). Ботан. сад у м. Боґор (о-в Ява) — один з найбільших у світі. Міжнар. значення мають «Парки вулканів» (о-в Ява), заповідник і дослід. центр з вивчення орангутангів (о-в Калімантан). Є родовища нафти і природ. газу, олова, вугілля, бокситів, марганц., мідних, нікел. руд, фосфоритів, золота, срібла, солі.
І. — аграрно-індустр. країна. ВВП становить 1033 млрд дол. США (2010), у розрахунку на особу — 4,3 тис. дол. США. Структура ВВП: пром-сть і будівництво — 46,8 %, сфера послуг — 38,3 %, с. госп-во і рибальство — 14,9 %. Основні галузі промисловості: нафтопереробна, нафтогазова, харч., текстил., швейна, взуттєва, хім., електроенергетика. Останнім часом набули розвитку судно-, авіа-, автомобілебудування, нафтохімія, електроніка. Вирощують рис, кукурудзу, касаву, батат, арахіс, фрукти. Тваринництво слаборозвинене. Експортує чай, каву, тютюн, какао, прянощі, нафту і нафтопродукти, природ. газ, деревину (осн. світ. постачальник кори хінного дерева), одяг, каучук, рибу і морепродукти, пальмову олію; імпортує нафту і нафтопродукти, автотранспортні засоби, пром. устаткування, сталевий прокат і труби, продукцію орган. хімії. Осн. торг. партнери: Японія, країни АСЕАН, ЄС, США, Пд. Корея, Китай. Найважливіші мор. порти: Танджунґ-Пріок (Джакарта), Танджунґ-Перак (Сурабая), Палембанґ (Пд. Суматра), Белаван (Пн. Суматра), Макасар (Пд. Сулавесі), Баликпапан (Сх. Калімантан); аеропорти: Сукарно-Ґатта (Джакарта), Нґураг-Рай (Денпасар), Полоніа (Медан), Джуанда (Сурабая), Адисучипто (Джок’якарта). В І. збереглися мегалітичні споруди — менгіри, дольмени, склепи (комплекси Пасемах на Пд. Суматри, Лебак-Сібедуґ на Зх. Яви, кін. 2 — серед. 1 тис. до н. е.); «чанді» — невеликі храми-святилища з багатою пластикою форм (Пунтадева у центр. частині Яви, 7–8 ст.). І. визнала незалежність України 28 грудня 1991, дипломат. відносини між країнами встановлено 11 червня 1992.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
