Іванович Тадеуш
Визначення і загальна характеристика
ІВАНО́ВИЧ Тадеуш (1885 — 1944, Львів) — інженер-будівничий і скульптор. Навч. на відділ. декор. скульптури Львів. худож.-пром. школи (1909–13). Відкрив 1913 власну майстерню у Львові. Від березня 1914 філія цієї майстерні існувала у Тернополі. 1925 отримав патент будівничого у Львові. Займався оздобленням і реставрацією львів. споруд, зокрема 1928 вирізьбив у камені мемор. таблицю Ю.-М. Оссолінського (фасад Оссолінеума; скульптор Я. Райхерт-Тот, арх. М. Лужецький, знищено після 1944), відновив 1929–30 пам’ятник гетьману С. Яблоновському (не збережено). Осн. сфера діяльності — виготовлення надгроб. пам’ятників. На цвинтарях у Львові поставив 1925–43 кілька десятків склепів і пам’ятників, зокрема гробівець родини Ґлатті (1926; арх. Б. Віктор і П. Тарнавецький) з лірич., пізньосецесій. фігурами ангелів видовжених пропорцій. У 1930-х рр. збудував великий склеп отців бернардинців, увінчаний стилізов. урнами. На Знесінні збереглися два надгробні пам’ятники його авторства у формі обелісків з рельєфами квітів та рослин — А. Мазуркевич (1930) і Д.-В. Вебер (1933). За проектами В. Равського спільно з А. Богусом і Ю. Миколайським на Личаків. цвинтарі поставлено надгробки З. Югр (1925), родини Фельштин (1926), С. Собінського (1927), А. Едельмана, Ю. Ногая (обидва — 1928), братів Каменських, К. Бжозовського, Ф. Яворського (усі — 1929), Ф. Майхровича, Ю. Каленбаха, родини Ґавлінських, В. Івашкевича (усі — 1930), К. Скібінського (1931). За проектами арх. Б. Віктора і скульптора Ю. Миколайського виконав пам’ятники С. Соколовського зі статуєю Христа (1932) і Г. Мюльднера з фігурою скорбот. ангела (1934). У цих творах застосовано елементи стилю ар деко, модерністич. необарок. стилізації; увійшли до числа кращих пам’яток мемор. скульптури Львова 1920–30-х рр.