Івановський Гнат Олександрович
ІВАНО́ВСЬКИЙ Гнат Олександрович (16. 12. 1858, містечко Германівка, нині село Обухів. р-ну Київ. обл. — 1920-і рр.) — правознавець. 1881 закін. Університет св. Володимира у Києві зі ступ. канд. законознавства, де від 1882 був стипендіатом каф. міжнар. права. Від 1884 — приват-доцент, від 1889 (після захисту магістер. дис. «Взаимное содействие государств в производстве следствий по делам уголовным») — екстраординар. професор кафедри міжнар. права Новорос. університету в Одесі; одночасно викладав політекономію в Одес. комерц. училищі; від 1896 — екстраординар., від 1900 — в. о. ординар., від 1908 — засл. ординар. проф. С.-Петербур. університету; також читав лекції в Олександрів. ліцеї та Олександрів. військ.-юрид. академії. 1887 відряджений до Відня, де вивчав організацію навч.-вихов. процесу в Терезіан. академії, 1905 входив до складу комісії, яка розробляла законодавчі пропозиції зі створення Держ. думи Рос. імперії. Досліджував проблеми міжнар. і держ. права.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Женевская конвенция 10–22 августа 1864 г. К., 1884; О подготовке лиц, посвящающих себя консульской карьере, и о роли в этом отношении высших коммерческих школ. О., 1887; Собрание действующих договоров, заключенных Россией с иностранными державами // Зап. император. Новорос. університета. О., 1889. Т. 50; Конституционализм и князь Бисмарк // Вест. Европы. 1892. № 6; Новая теория подданства // Там само. 1910.
Рекомендована література
- Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник: У 4 т. 2-е вид., О., 2005.
Завантажити статтю
Людина 
