Івано-Франківська фабрика ім. Р. Люксембурґ

ІВА́НО-ФРАНКІ́ВСЬКА ФА́БРИКА ім. Р. Люксембурґ Діяла 1939–91, засн. як Станіслав. худож.-пром. артіль ім. Р. Люксембурґ, у якій працювали вишивальниці-надомниці з сіл Опришивці, Угорники, Микитинці, Крихівці (нині підпорядк. Івано-Фр. міськраді). 1941–43 артіль не працювала, роботу відновила 1944. Вишивальниці ручної вишивки, швачки з пошиття вишитих виробів створювали чол. сорочки, блузки та жін. сукні, скатертини, серветки, рушники у техніках ручної вишивки, в’язальниці ручного трикотажу в’язали жін. жакети, рукавиці, шкарпетки. 1947 приєднано Тлумац. худож.-пром. артіль ім. Н. Крупської. 1949 організовано машинну вишивку з двома вишивальницями та філіали надомників із ручної вишивки в смт Жовтень (нині Єзупіль) і с. Угорники, 1950 — у смт Лисець Тисмениц. р-ну, 1951 — у м. Тисмениця, 1960 — у с. Тисменичани Надвірнян. р-ну (усі — Івано-Фр. обл.). Від 1960 — Станіслав., 1962–88 — Івано-Фр. ф-ка худож. виробів ім. Р. Люксембурґ. Підпорядк. Станіслав. міжоблхудожпромсоюзу, від 1955 — Укрхудожпромсоюзу, від 1960 — Гол. упр. худож. промислів УРСР, від 1974 — Респ. пром. об’єдн. худож. промислів «Укрхудожпром» Міністерства місц. промисловості УРСР. Асортимент — понад 120 найменувань виробів, оздоблених різноманіт. техніками ручної та машин. вишивки: чол. і дит. сорочки, жін. блузи з маркізету, батисту, шовку, тканин розрідж. структури; жін. і дит. плаття, жилети; плаття-халати, сарафани, чол. куртки з льонолавсану; скатертини, портьєри, занавіски, рушники, серветки, постіл. білизна. Зразки розроблено за мотивами гуцул., покут. та поділ. вишивки. Підпр-во брало участь у ВДНГ СРСР та УРСР, міжнар. виставках. Гол. художник — С. Данилюк; творчі майстри — Я. Грицишин, М. Башурин, М. Попадинець, С. Тачинська, Л. і Н. Талалай, Г. Яковів, Г. Дирбавка, Д. Петкевич, С. Селянкіна. Кількість працюючих: 45 (1944), 130 (1948), 413 (1954), 612 (1960), 845 (1968) осіб. Директор — А. Кузнецова.

І. І. Гриник