Івано-Франківськцемент

«ІВА́НО-ФРАНКІВСЬКЦЕМЕ́НТ»  — підприємство у галузі будівельних матеріалів і виробів промисловості. Розташ. у с. Ямниця Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл. Засн. 1964 (будівництво розпочато 1961) як Ямниц. цемент. завод; 2-у і 3-ю черги заводу введено в експлуатацію відповідно 1972 і 1994; у 1974 перейм. на Івано-Фр. цемент. завод. Від 1966 підпорядк. респ. ВО «Укрцемент»; виготовляв цемент, шифер, труби, гіпс. мед. неосипал. бинти, мед. та буд. гіпси. Від 1975 — Івано-Фр. цементно-шифер. комбінат, створ. після об’єднання цемент. та азбестоцемент. заводів. Буд-во останнього розпочато 1973, потуж. 200 млн умов. плиток шиферу і 2760 км умов. труб щороку. До складу комбінату входили 6 осн. (гірн., гіпс., об’єднано-вироб., шифер., труб., із виробництва швелерів) та 7 допоміж. (транспорт., ремонтно-мех., ремонтно-електр., ремонтно-буд., контрол.-вимірюв. приладів і автоматики, паросиловий, лаб.) підрозділів. 1976 уведено в дію 2 технол. лінії з виробництва плоских азбестоцемент. листів та лінію з виготовлення азбестоцемент. труб, 1986 — лінію з виробництва бетон., а 1992 — гіпс. стінових каменів. На поч. 1990-х рр. до складу підприємства увійшов агроцех, а у квітні 1996 як цех — завод залізобетон. виробів. Нині у структурі — 4 осн. вироб. цехи (гірн.; цемент.; з виробництва гіпс. бинтів, мед. та буд. гіпсу; азбестоцемент. виробів), 2 дочірні підприємства («Спецзалізобетон» та «Ямниця»), 6 тех. цехів і служб. Має також кар’єри вапняку, мергелю і щебеню, розгалужену мережу під’їз. залізнич. колій. Серед осн. видів продукції (понад 300 найменувань) — цемент різних марок; азбестоцемент. та волокнистоцемент. шифер (хвилястий, плоский), труби (напірні та безнапірні діаметром 100–500 мм); залізобетонні вироби (один із найбільших постачальників в Україні); гіпс; мед. гіпс. бинти (єдиний виробник в Україні). Найбільшим попитом серед асортименту азбестоцемент. виробів користується хвилястий шифер (його частка у заг.-укр. обсязі становить бл. 45 %), а також цемент (5 %). Продукцію експортує в РФ, Молдову, Румунію, Польщу, Казахстан, Туркменістан, Грузію, Латвію, Угорщину. Діє (від 1984) діагност.-оздоров. центр. Кількість працівників (2011) — бл. 1,5 тис. осіб. Голова правління — Б. Заяць (від 2002).

Завантажити статтю