Іванченко Микола Миколайович
ІВА́НЧЕНКО Микола Миколайович (25. 11 (07. 12). 1883, Кишинів — 1943, Чернігів) — книгознавець та бібліограф. Навч. у С.-Петербурзі, Парижі, Москві, закін. юрид. факультет С.-Петербур. університету (1913). Неодноразово заарештовувався за участь у студент. організаціях соціал-революціонерів. 1910–18 працював у С.-Петербурзі у тариф. відділі страх. т-в. Навесні 1918 приїхав до Києва для встановлення єдиної тариф. політики. Представник страх. т-в, консультант з видавн. справи Укр. Червоного хреста. Від 1921 — пом. завідувач відділу Всенар. б-ки України (ВБУ, Київ). Займався створенням фонду довідк. видань, каталогізацією. 1923–28 — учений секр. Укр. наук. інституту книгознавства; ред. ж. «Бібліол. вісті», де надрукував низку статей, зокрема «Міжнародний бібліографічний інститут» (1923, № 4), «Український інститут книгознавства» (1925, № 1–2), «Українське товариство прихильників книги в Празі» (1927, № 2). Від 1928 — учений секр. ВБУ, чл.-секр. президії Н.-д. комісії бібліотекознавства та бібліографії. Ред. «Журналу бібліотекознавства та бібліографії». Автор біографії С. Маслова, опубл. у кн. «Сергій Маслов. 1902–1927» (К., 1927). Співукладач «Систематичного каталогу видань Всеукраїнської Академії наук. 1918–1929» (К., 1930). Член Укр. бібліол. товариства (1929). Заарешт. 29 грудня 1930 за сфабриков. справою, звинувач. у співучасті в контррев. організації, відправлений до концтабору на 5 р. Перебував на засланні (Далекий Схід). Надалі жив у Чернігові, де і загинув під час війни. Реабіліт. 1989.
Рекомендована література
- Ковальчук Г. І. Співробітники УНІК — жертви політичних репресій // Наук. пр. НБУВ. К., 1999. Вип. 2.