Іванченко Роман Григорович

Визначення і загальна характеристика

ІВА́НЧЕНКО Роман Григорович (25. 10. 1929, Київ — 20. 07. 2004, там само) — мово­знавець, пере­кладач. Доктор філологічних наук (1989), професор (1991). Член НСЖУ (1970). Закін. Київський університет (1953). Працював ред. у Держлітвидаві УРСР (1953–55),видавництві «Рад. письмен­ник» (1957–59), гол. редакції УРЕ (1971–75); доцент Київ. вечір. факультету Укр. полігр. ін­ституту (1959–64, 1975–89) та Київ. університету (1964–71; звільнений ріше­н­ням вченої ради факультету журналістики за нес­прия­н­ня русифікації студентів); у Нац. тех. університеті України «Київ. політех. ін­ститут» (1989–2004): від 1990 — завідувач кафедри видавн. справи та редагува­н­ня видавн.-полігр. ф-ту, від 1991 — проф. Роз­робив теор. основи літ. редагува­н­ня. Автор дослідж. з мово­знавства, стилістики, публіцистики. Пере­клав 1965 сучас. українською мовою «Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки» (К., 1992; пере­ви­дано у «Збірнику козацьких літописів», К., 2006).

Пр.: Рукопис у редактора. 1967; Літературне редагува­н­ня. 1970; 1983; 2003; Іван Нечуй-Левицький. 1980; Російський патріотизм чи ментальність Попандопуло? 1999 (усі — Київ).

Літ.: Тимошик М. Роман Іванченко — книго­знавець і редактор // КС. 2004. № 6; Іванченко Роман Григорович: [Некролог] // Уряд. курʼєр. 2004, 23 лип.; Карась А., Скорик М. У времʼя люте й у світле сьогоде­н­ня… // ГУ. 2005, 16 лип.; Лицар мови української: Роман Іванченко: Спогади про вчителя, вченого, друга. К., 2008.

М. С. Тимошик

Завантажити статтю