Іванчук Адріан Михайлович

ІВАНЧУ́К Адріан Михайлович (17. 09. 1903, с. Струсів, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. — 23. 09. 1951, там само) — поет. Член СПУ (1939). Навч. у Терноп. укр. гімназії (1918–24), на філос. факультеті Львів. університету (не закін.). Член літ. групи «Горно» (Львів, 1929–33). У 1932–33 і 1939 був увʼязн. у концентрац. таборі Береза Картузька (нині м. Береза Брест. обл., Білорусь). Брав участь в Антифашист. кон­гресі діячів культури 1936 у Львові. Учителював у Теребовлян. р-ні. Дебютував 1926 віршем «Без­робітні» у ж. «Світло». Від 1928 спів­працював у ж. «Вікна» (Львів), де опублікував низку віршів, зокрема «Як зникла веселкова картина», «Косар», «Травневий день», «Міф». Бунтар. пафосом сповнені вірші «Вісті» та «Вікінг», за які був пере­слідув. польс. поліцією. Писав вірші під впливом творчості П. Тичини. Добірки поезій опубл. у зб. «Революційні поети Західної України» (К., 1958), «Полумʼяні рядки: Художні твори західноукраїнських пролетарських письмен­ників на сторінках журна- лу “Вікна” (1927–1932 рр.)» (Л., 1981).

Завантажити статтю