Іванчук Адріан Михайлович

ІВАНЧУ́К Адріан Михайлович (17. 09. 1903, с. Струсів, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. — 23. 09. 1951, там само) — поет. Член СПУ (1939). Навч. у Терноп. укр. гімназії (1918–24), на філос. факультеті Львів. університету (не закін.). Член літ. групи «Горно» (Львів, 1929–33). У 1932–33 і 1939 був ув’язн. у концентрац. таборі Береза Картузька (нині м. Береза Брест. обл., Білорусь). Брав участь в Антифашист. конгресі діячів культури 1936 у Львові. Учителював у Теребовлян. р-ні. Дебютував 1926 віршем «Безробітні» у ж. «Світло». Від 1928 співпрацював у ж. «Вікна» (Львів), де опублікував низку віршів, зокрема «Як зникла веселкова картина», «Косар», «Травневий день», «Міф». Бунтар. пафосом сповнені вірші «Вісті» та «Вікінг», за які був переслідув. польс. поліцією. Писав вірші під впливом творчості П. Тичини. Добірки поезій опубл. у зб. «Революційні поети Західної України» (К., 1958), «Полум’яні рядки: Художні твори західноукраїнських пролетарських письменників на сторінках журна- лу “Вікна” (1927–1932 рр.)» (Л., 1981).

Є. І. Безкоровайний, Г. Й. Кушнерик