Іванюта Орест Максимович
ІВАНЮ́ТА Орест Максимович (03. 02. 1929, с. Мишковичі, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. — 24. 01. 1992, Київ) — лікар-фтизіатр. Чоловік Лідії, батько Сергія, брат Мирослава Іванют. Доктор медичних наук (1972), професор (1976). Закін. Станіслав. мед. інститут (нині Івано-Франківськ, 1954). Працював лікарем. Від 1960 — у Київ. мед. інституті: 1973–79 — декан лікув. ф-ту, 1976–79 — професор кафедри туберкульозу; від 1979 — в Укр. НДІ фтизіатрії і пульмонології (Київ): заст. дир. з наук. частини, 1985–91 — директор, водночас 1979–85 — зав. відділ. терапії туберкульозу та неспецифіч. захворювань легень, 1985–92 — диференціал. діагностики туберкульозу з ін. захворюваннями легень. Гол. фтизіатр МОЗ України (1987–92). Заст. голови правління Наук. товариства фтизіатрів СРСР, голова правління Наук. товариства фтизіатрів УРСР. Відп. ред. респ. міжвід. зб. «Туберкулез». Наукові дослідження: інтенсивна етіопатогенет. терапія хворих на туберкульоз; патогенез, профілактика та лікування хроніч. бронхообструктив. синдрому.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Внутривенная химиотерапия больных туберкулезом легких // ВД. 1971. № 1; Туберкулемы легких, плевры и средостения. К., 1974 (співавтор); Внутривенная антибактериальная терапия больных туберкулезом и нагноительными заболеваниями легких. К., 1975 (співавтор); Актуальные вопросы оптимизации организационных форм и методов лечения больных туберкулезом легких // Туберкулез: Респ. межвед. сб. К., 1983. Вып. 15; Туберкулезный менингоэнцефалит. К., 1987 (співавтор).
Завантажити статтю
Людина .jpg)
