ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Івахненко Олександр Андрійович

ІВА́ХНЕНКО Олександр Андрійович (08. 09. 1931, с. Старопетрівка Бердян. р-ну, нині Запоріз. обл. – 08. 12. 2003, Київ) – живописець і графік. Заслужений діяч мистецтв України (1991). Член НСХУ (1982). Навч. у Львів. інституті прикладного та декоративного мистецтва (1949–50; викл. І. Севера), Дніпроп. худож. училищі (1950–51; викл. Г. Чернявський), закін. Харків. худож. інститут (1966; викл. С. Бесєдін, О. Хмельницький). Працював 1957–60 ст. методистом образотвор. і приклад. мистецтва Полтав. будинку нар. творчості; 1966–67 – на Харків. худож. комбінаті; 1967–74 – пров. художником ВДНГ УРСР; 1974–83 – викладач Київ. худож.-пром. училища; від 1984 – у Київ. худож. інституті: від 1993 – доцент кафедри живопису і композиції. Учасник мистецьких виставок. Персон. – у Києві (1999). Основні галузі – станк. живопис, станк., книжк. та ужитк. графіка, дизайн. Звертався до різних технік (рисунок, акварель, пастель, гуаш). Чільне місце у творчості І. посідає образ Т. Шевченка, мотиви й сюжети його поезій. Запропонував низку наук.-метод. розробок та програм. Виконав перші пошт. марки України: «Декларація незалежності України», «500-річчя Запорозького козацтва», «Трипільська культура», «ХХV Олімпійські ігри у Барселоні» (усі – 1990–94). Автор числен. ювіл. пам’ят. монет та проектів держ. відзнак України (зокрема медалі «50 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945», 1994; ордена князя Ярослава Мудрого 5-ти ступ.). У складі автор. колективу розробив Великий Держ. Герб України (1995–2000), Штандарт Президента України (1996).

Тв.: «Різьбяр В. Гарбуз» (1959), «Кримські сонети» (1966), «Ніч над Бахчисараєм» (1975), «Леся Українка» (1982), «В кінці греблі шумлять верби» (1985), «Т. Шевченко», «Козак Михайло» (обидва – 1991), «Доля» (1995), «Запали свічку» (1998), «Елегійне» (1999), «Побраталися» (2000), серія портретів «Відродження» (1987–91); іл. – до вибр. творів О. Пушкіна (1975), «Кримських сонетів» А. Міцкевича (1976), двотомника творів Д. Павличка (1980), кн. «Балади Т. Шевченка» (1981–83); серія марок України (1990) та до 100-річчя переселення українців до Канади (1992); цикл «Перепоховання. Останнім шляхом Кобзаря» (1991).

Літ.: Бушак С. Він створив Великий Державний Герб України // Шлях перемоги. 2001, 29 листоп.

С. М. Бушак

Основні твори

«Різьбяр В. Гарбуз» (1959), «Кримські сонети» (1966), «Ніч над Бахчисараєм» (1975), «Леся Українка» (1982), «В кінці греблі шумлять верби» (1985), «Т. Шевченко», «Козак Михайло» (обидва – 1991), «Доля» (1995), «Запали свічку» (1998), «Елегійне» (1999), «Побраталися» (2000), серія портретів «Відродження» (1987–91); іл. – до вибр. творів О. Пушкіна (1975), «Кримських сонетів» А. Міцкевича (1976), двотомника творів Д. Павличка (1980), кн. «Балади Т. Шевченка» (1981–83); серія марок України (1990) та до 100-річчя переселення українців до Канади (1992); цикл «Перепоховання. Останнім шляхом Кобзаря» (1991).

Рекомендована література

  1. Бушак С. Він створив Великий Державний Герб України // Шлях перемоги. 2001, 29 листоп.

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Івахненко Олександр Андрійович / С. М. Бушак // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-13563

Том ЕСУ:

11-й

Дата виходу друком тому:

2011

Дата останньої редакції статті:

2011

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

13563

Кількість переглядів цього року:

70

Схожі статті

Гащук
Людина  |  Том 5 | 2006
В. М. Прядко
Каспрук
Людина  |  Том 12 | 2012
Т. Г. Журунова
Коновалюк
Людина  |  Том 14 | 2014
І. В. Безбах

Нагору