ІВКО́ Валерій Микитович (18. 08. 1941, Запоріж­жя — 28. 02. 2022, Київ) — домрист, композитор, диригент, педагог. Професор (1991). Заслужений артист УРСР (1979). Премія імені С. Прокофʼєва (1997). Член НСКУ (1992). Лауреат Всеукраїнського конкурсу музикантів-виконавців (Київ, 1968). Закінчив Одеську консерваторію (1963; клас В. Касьянова) та асистентуру-стажува­н­ня при Київській консерваторії (1966; керівник М. Геліс). Від 1966 працював у Донецькій музичній академії: 1967–81, 1988–92 — завідувач кафедри народних інструментів, від 1992 — струн­но-щипкових інструментів. Засновник, художній керівник, диригент і соліст оригінального камерного оркестру віртуозів «Лик домер» при Донецькій музичній академії (1992), ви­знаного в Україні й за кордоном. І. — домрист-віртуоз, репертуар якого складають твори пере­важно академічної орієнтації. Домровий композиторський доробок І. збагатив репертуар для української домри, що сприяло виведен­ню інструмента на якісно новий академічний рівень. Автор низки науково-методичних досліджень з питань виконавства на домрі. Гастролі в країнах СНД, Польщі, Німеч­чині, Нідерландах із сольними про­грамами та симфонічними оркестрами. Має понад 50 фондових записів на Центральному телебачен­ні (Москва), Українському радіо та телебачен­ні. Випустив 2 компакт-диски.